Деякі громадяни вже давно зрозуміли, що для того, щоб вільно та щасливо жити у власній державі, слід особисто брати участь в управлінні державою! Навіть школяр молодших класів розуміє, що скиглення на кухні, або в соціальних мережах, наприклад, такого: «Що ж вони роблять, зовсім задовбали, скоро за повітря податок будуть брати…» - зовсім не має ніякого впливу на можновладців. Можна, навіть, матюкати їх як завгодно, та, все одно, вони сумлінно виконують свою роботу по грабунку нашої держави. 

Чи є майбутнє в України? Що треба робити, щоб це майбутнє настало? Ми почали фіксувати саме такі запитання у нашої української молоді. Так, саме тієї молоді, про яку багато хто каже, що вона взагалі країною не переймається. Так, майбутнє є! І про це свідчить вже сам факт появи таких питань саме у молоді.

Питання 13. Чому у нас в країні все валиться!? Коли інші країни Європи розвиваються! Природні ресурси багаті, нація інтелектуальна, менталітет, вважаю, теж хороший, щоб бути високорозвиненою нацією, а не рабами, якими нас хочуть зробити! Виходить, що наші високопоставлені мужі самі продажні? Це що, теж ментальна характеристика? Або вони «сцикливі».

В країні все частіше з екранів телебачення та інтернету лунає про те, що РФ накопичує свої війська на кордоні з Україною та є вірогідність того, що ворог почне напад після Нового року, а наші війська, в свою чергу, не здатні зупинити противника.

УКРАЇНІ ПОТРІБНА ГРАДІЄНТНА ЕКОНОМІКА!

Економічна реформа має бути спрямована на встановлення Градієнтної економіки! Займатися бізнесом в Україні чесно та прозоро стає все важче - безперервна зміна законодавства, поява нових податків та зборів, обов’язкові РРО, постійні “візити” численних контролюючих органів, а незабаром - ще й зняття мораторію на податкові перевірки.  Влада однією рукою пише стратегії економічного розвитку країни, а іншою рукою вижимає із бізнесів максимум грошей та не дає їм можливостей розвиватися, роздаючи преференції та послаблення лише “своїм” - олігархічним підприємствам. Реальна економічна реформа такому керівництву країни не потрібна, більше того – відстунє, навіть, бачення, якою вона може бути.

Українська політика вражає різноманіттям. Різнокольорові партії, гучні вибори, довгі й напружені коаліціади. Ніхто не ставить під сумнів, що влада в Україні змінюється за демократичною процедурою. Але чому ж тоді життя людей ніяк не стає кращим? Чому громадяни не відчувають плюси демократії у власній кишені?

Я вже не зовсім молода людина, бо майже пенсійного віку. За освітою історик, а працюю у сфері освіти. Цікавлюсь політикою. Не байдужий до подій у країні. Не дуже активний. Якось я зустрів групу людей, які озвучували та підтримували ряд ідей, які були близькими і мені. Я почав спілкуватися з цими людьми і дійшов висновку, що мені треба бути разом з ними. І тут питання: «Чому».

Чому Зе і його вороги нічого не кажуть про необхідні реформи

Остання прес-конференція Президента України, там, де він оголошував про державний переворот  пана Ахмєтова, свідчить про відрив від реалій як самої команди Президента, так і тих, хто хоче його позбавити президентства.

В діяльності «Поступу» — в документах, в різних матеріалах, в нашій роботі з людьми ми використовуємо термін «Громадянська ідеологія». Ось, що ми маємо на увазі, вживаючи ці слова:

Спілкуючись з людьми та пропагуючи побудову Великої України, громадянський обов’язок тощо, ми іноді чуємо таке: це все звичайно добре звучить, але перш ніж мені розказувати про мій громадянський обов’язок, я би хотів почути про зобов’язання держави перед громадянином!

Дочірні категорії