Події, новини, публікації ГО «Поступ»

Історія українського національного руху виглядає досить заплутано, бо, переважно, не беруться до уваги шок і травми, які нанесли українському народові результати Першої світової війни. Навіть, невеликі групи народів з малими територіями, такі, як естонці чи литовці, здобули незалежність, в той час, як українці не одержали довгоочікуваної власної держави.

21 квітня громадяни України винесуть свій остаточний вердикт на виборах Президента України. Але що потім? Всім можуть розслабитись і забути про політику до наступних виборів, виправдовуючи себе тим, що стабільно голосують та платять податки? Але ж ми вже знаємо, чим це закінчується. Політики не дотримуються власних обіцянок, а виборці клянуть своїх обранців, наче не самі за них голосували, але нічого змінити не можуть.

Ні для кого не секрет, що для економіки будь-якої країни важливою складовою є корисні копалини, а, зокрема, зі стрімким розвитком технологій поклади рідкоземельних металів. Серед таких металів в останні роки для промисловості затребуваним став літій.

Як казав знаменитий російський діяч 90-х років, Борис Абрамович Березовський, - «Дайте мені пульт від телевізора і я за півроку зроблю президентом хоч табуретку». І справді, силу ЗМІ при демократичній системі важко переоцінити. Але чи дійсно для чесної перемоги на демократичних виборах вистачить тільки побрехеньок з телевізора?

Для розвиту, скріплення та досягнення поставлених цілей організації, кожен член організації «Поступ» має приймати участь мінімум в одному з напрямків роботи. В організації, в решті решт, не повинні бути члени, які не приймають учать у розвитку та підтримці організації.

Вашій увазі пропонується лист, який було надіслано членом організації "Поступ" до Голови Ради ГО "Поступ" Твердохліба Максима. Ми відкрита організація і не маємо ні від кого секретів. Навіть в питаннях, які носять делікатний характер. І особливо по проблемних питаннях. Бо вважаємо, що вирішення проблем-це шлях вперед. Прізвище того, хто написав цей лист, ми не публікуємо. І його взагалі знає тільки дві особи:Твердохліб і сам автор. Можливо, прізвище ніхто і не узнає, якщо автор не зробить якісь дії, щодо своєї дезавуації. Було вирішено, щоб члени організації прокоментували цей лист. Бо цікаво їх реальне відношення до нього. Таке обговорення відбулося у внутрішній поступівській групі "ЧАТ-Вайбер". Публікуємо позиції з цього обговорення.

Чи правда, що у нас в Україні «Народ є єдиним джерелом влади»? Неправда! Активність виборців на більшості виборів не перевищує 40-50%. І перемагає з кандидатів той, хто просто набирає відносно більшу кількість голосів, ніж інші кандидати. У підсумку ми отримуємо факт, що у відносному вимірі перемагає той депутат, хто набере більше голосів, але якщо дивитися на всіх громадян, то такий кандидат буде представляти інтереси меншості. Практика всіх виборів показує, що досить набрати 20-30% голосів від загальної кількості виборців, щоб виграти вибори. Питання: а хто представляє інтереси 80-70% виборців? Ніхто. Це означає, що четверо громадян з п'яти не мають взагалі ніяких своїх представників у владі, ніде!

Я родился в 1980 году в маленьком городке Купянск, Харьковской области, на границе с теперешней Россией, и потому об СССР помню немного. Помню ситро по 30 копеек, вкуснейшую булочку по 3 и пончик c ливером за 5 копеек. Помню, что меня чуть не забыли посвятить в пионеры и последующее отношение к пионерству, как обязаловке. Помню постоянные очереди за всем маломальски сьестным и дефициту всего насущного. Я помню, как покупали черный хлеб на корм свиньям, потому что он был очень дешевым. Я помню лебединое озеро по телевизору во время путча и слабо помню принятие независимости Украины. Помню непростые годы выживания нашей семьи в первые и последующие годы независимости Украины и свое осознание себя как личности. Я сильно не углублялся, кто я, и что для меня страна, я плыл по течению, как и многие другие. Единственное, что отчетливо помню, так это то, что по национальности я УКРАИНЕЦ!

Багато українців вважає, що чиновників потрібно пересаджати та позвільняти. Бо вони, бачте, беруть хабарі. А на їх місце набрати чесних, молодих та порядних. Які і посміхатимуться, і все робитимуть швидко, і в дупу цілуватимуть особливо вибагливих співітчизників. А головне — безкоштовно! Без «подяк» в конвертах.

Не смотря на постоянные уверения нынешней властью своих граждан о том, как она нещадно борется с коррупцией, мы на себе результатов этой борьбы не замечаем. По данным организации Transparency International, Украина является самым коррумпированным государством в Европе. В мировом рейтинге она занимает аж 142 место из 175 позиций. Даже Россия, согласно данным рейтинга, менее коррумпированна и занимает 136 место. «Почетными» соседями Украины в списке есть Нигерия, Уганда и Коморские острова. Задумайтесь, Нигерия и Уганда!!! А мы точно Европейская страна? Где реальные результаты борьбы с коррупцией? Где результаты работы Антикоррупционного бюро, решения суда по коррупционным делам? Кого посадили? Кто реально ответил перед законом?