«Поступ» є унікальною організацією, яка згуртувала у своїх лавах громадян, які усвідомили необхідність виконання громадянського обов’язку і непохитно роблять свій внесок у напрямку будівництва Великої України. На сьогодні поступовці зосередилися на впровадженні в маси концепції нового політичного устрою держави. Проводячи діалоги з різними людьми, ми стикаємося з твердженнями і питаннями на кшталт таких, як: «Вам ніхто не дасть прийти до влади. А якщо це і станеться, то, мабуть, вже поза ваше життя. То навіщо ви це робите»?

Безперечно, робити добрі справи - це є гарною тактикою для приходу до влади і найпоширенішим методом приваблення електорату в демократичній системі управління, якщо головною метою є прихід до влади. Але для ГО «Поступ» головною метою є не прихід до влади, а побудова Великої України. Нам потрібен свідомий електорат відповідальних громадян, які розуміють наш шлях і приймають нашу ідеологію. Без такого розуміння неможливий повноцінний розвиток Громадянської Республіки, як системи управління державою.

Ще з шкільної парти багато хто з нас пам’ятає крилатий вислів класика: «поетом можеш і не бути, але громадянином бути зобов’язаний». Адже всі ми, звичайні люди, громадяни своєї Вітчизни - України. І як громадяни, маємо не тільки права, а й обов’язки. Ми маємо зобов’язання перед своєю родиною, колективом, громадою, країною. Й від належного виконання своїх громадянських обов’язків залежить якість життя співгромадян, успішність й велич держави. Адже всі ми прагнемо жити в процвітаючій, могутній, багатій країні, яка дбає за своїх громадян, захищає їхню гідність, права, гарантує недоторканність власності, тощо. Надає чіткі перспективи світлого майбуття для наших нащадків.

В Україні є середній клас, і його не потрібно вимірювати як в інших країнах – показником доходів. У нас все інакше. До середнього класу можна віднести великий прошарок населення, починаючи від представників культури, освіти, науковців, лікарів, військових та закінчуючи представниками середнього бізнесу. До середнього класу можна віднести і частину чиновників середньої ланки, професіоналів вузької направленості. Що ж стосується останніх виборів, а беремо ми за основу місцеві вибори, то ми бачимо, як представники середнього класу усіляко намагаються брати активну участь в них.

Товариство, ця стаття написана мною не в звичному для мене стилі тому, що базується вона на дослідженнях, які я проводив в ході підготовки своєї магістерської дисертації на тему «Відкрите врядування, як чинник активізації громадської участі в Україні». Якщо ви готові до наукового стилю статті і вас не лякають купа термінів і посилань на документи – ласкаво прошу до читання. Якщо ж ви хочете перейти вже до готових тез, без отих всіх зарозумілостей, то переходьте одразу до висновків. Заздалегідь дякую за увагу. 

Інформація від влади в різні часи по цьому питанню протирічила сама собі. Чіткої інформації не надано і до цих пір. Це свідчить про те, що ніхто не збирається казати правду.

ВІЙНА ЧИ КОНФЛІКТ

Новий рік, ялинка, святковий стіл, спілкування з близькими та друзями супроводжували нас останній місяць. Свято та святковий настрій усюди. Пересічний українець відпочивав, веселився та радів святам. 

Ми проти усіх союзів, які суперечать інтересам держави, тобто якщо союз нав’язує нам не те, що гарно для нас, а те, що гарно для них (засновників), то на чорта нам такий союз? Якщо ЮНЕСКО скаже, що Асканію-Нову треба засіяти рапсом, щоб врятувати голодуючих дітей Африки? НАТО зі своїми умовами? Чи може Україні пропонують вступити хоча б на рівних в «Таёжный союз». В усі союзи, які вже існують, можна вступити тільки на умовах засновників. Але якщо, наприклад, ми запропонуємо Грузії створити союз проти Росії на вигідних для нас умовах, то чому б ні?

Необхідно обрати мінімальну кількість найбільш перспективних магістральних галузей економіки, а в ідеалі одну. Вони мають стати економічним локомотивом. 

Субтильна Європа обрала безпеку, а разом з нею - тиранію і деградацію. Безжалісною, твердою рукою уряди європейських держав на угоду ВООЗ зливають в каналізацію все, що досягла цивілізація за тисячі років виснажливої боротьби людини за свої права і свободи, за свій, хоч і маленький, проте вільний світ. По суті, ми є свідками насильницької смерті європейського лібералізму та пологових мук нової та глибоко авторитарної епохи. Ми переживаємо страшну перебудову відносин між державою і людиною. При цьому держава, на шляху досягнення досить сумнівних цілей, готова приректи на голодну смерть своїх, ні в чому не винних громадян.

Дочірні категорії