Дедалі все більше наших співгромадян на фоні політичної кризи схиляються до думки, що демократію в Україні треба покращувати. Треба прибрати корупцію, розігнати олігархів і, нарешті, досягнути того омріяного європейського рівня народовладдя. Звісно, їх бажання всім зрозумілі й, на перший, аматорський, погляд, правильні. Але тільки на перший погляд. Фактично це все веде або до краху, або до імітації покращень (як бачимо зараз). Розглянемо цю ситуацію більш детально.

Будь-яка система функціонує як замкнене коло завдяки тому, що всі необхідні елементи в ній присутні й виконують свої функції. І якщо викинути один із них і не замінити схожим – система почне руйнуватись.

Для того, щоб трохи пояснити знаходження Української Європи в Одесі, зробимо короткий історичний екскурс, що не претендує на його повноту.

Одеса, заснована Катериною Великою в 1794 році на місці відвойованої у турків фортеці Єні-Дунья в містечку Хаджибей з числом жителів менше сотні чоловік, за найкоротший проміжок історичного часу в пару десятків років стала містом і портом європейського значення. Саме в Одесі виник торговельний і цивілізаційний форпост тодішньої Російської імперії на Чорному морі, який закріпив її вплив, що дозволив здійснювати експорт і імпорт необхідних товарів. Причому, з самого початку Одеса створювалася як істинно європейське місто і порт.

Спочатку просто про середній клас. Є три основних класи в суспільстві взагалі. Перший – найменший - близько 1% - правляча верхівка (в нашому випадку олігархія) та їх обслуга. Другий близько 70% - середній клас. Третій близько 30% - люмпен. Сьогодні багато хто кричить, що середнього класу майже немає в Україні, бо переважна більшість бідна, і орієнтується при цьому на заможну Європу. Але середній клас визначається не лише по фінансовій ознаці. Середній клас - це громадяни з освітою, певним рівнем виховання, правильним світоглядом, мають мозок і ним користуються, тобто, люди думаючі. Прикладом середнього класу є освітяни, інженерно-технічні працівники, професійні військові, медпрацівники, науковці, працівники в галузі економіки. Тобто, середній клас є і завжди буде!!!

"Ми постійно знайомимось із громадянами, щоб розповісти про нашу роботу, щоб знайти якомога більше однодумців. Але іноді у відповідь чуємо:

«Вибачте, я просто не маю часу реально читати переливання з пустого в порожнє…"

       Відповідь:

      На цей фразеологізм, закинутий нам, хочеться відповісти народною мудрістю: "Поспіх потрібний у двох випадках: під час ловлі бліх та розладі шлунку", усе інше -"Сім раз відмір - один раз відріж".

Кадри дійсно вирішують усе.

Кадри - це наша перемога.

Звичайно, кадри можна шукати де завгодно і як завгодно. Можна їх шукати в метро, можна серед друзів та родичів, можна чекати поки вони самі вас знайдуть.

Організація "ПОСТУП" пройшла досить серйозний еволюційний шлях розвитку й тому в нас вже є чітке розуміння, де брати кадри і як. На сьогодні наймасовішим та найзручнішим майданчиком для роботи є соцмережі. Ми працюємо в соцмережі ФЕЙСБУК.

 

У суботу, 8 червня 2019 року, проведені чергові Загальні збори громадянської організації «Поступ».

Станом на 08.06.19 р. громадська організація “Поступ” налічує 159 (сто п’ятдесят дев’ять) членів організації.

На Загальних зборах були присутні: фактично –  80 (54 особисто та 26 за довіреностями), що складає 50,3 % членів організації.

РЕЗУЛЬТАТИ

"Ми постійно знайомимось із громадянами, щоб розповісти про нашу роботу, наш рух та мрію. Ми кожного дня ведемо пошук однодумців, та іноді отримуємо цікаві питання:

– «Поступ» це секта?

Відповідає член виконкому ГО «Поступ» Тацій Дмитро

В уяві звичайної людина секта - це якась релігійна, закрита організація, члени якої постійно збираються разом, щось роблять, пропагують і головне безапеляційно вірять у своє. А також вони затягують інших до себе та постійно віддають свої гроші організації як «десятину»!

З покон віків люди, які мали певну владу в суспільстві, піддавалися спокусі за певну винагороду вирішити питання. Більш успішні та заможні люди могли таким чином ставати ще більш заможнішими та впливовішими. Зрештою це і мотивує людей до соціального росту. І немає нічого критичного в тому, щоб, скажімо, розмитнити швидше свої товари чи зменшити суму штрафу за незначне правопорушення, чи дати своїй дитині кращу освіту, чи щось в такому ж дусі. Корупція була, є і буде незмінною супутницею влади. Тому що це природньо. Людина, що має такий інструмент, як гроші чи інші матеріальні блага, хоче користуватися ним на повну.

Чи були у вас у дворі або класі знайомі слабаки? Діти, які не могли за себе постояти ні словом, ні ділом. Доля їх дитинства очевидна. З них глузували, їх били та ображали... Без будь-якого шансу отримати повагу в колективі та стати його повноправним членом. Це закон природи! Право сильного диктувати умови життя слабкому. А якщо слабак хоче змінити свою роль у дворі, то рецепт простий. Він йде на бокс, в тренажерний зал... А через кілька років підбиває око дворовому лідеру (або хоча б комусь). І лише тоді його приймають та починають поважати.

Зелений Клин - це історична назва частини Далекого Сходу, між річкою Амур та Тихим океаном. Площа приблизно 1 млн. квадратних кілометрів (доречи, площа сучасної України становить 603,6 тисячі квадратних кілометрів). Назва даної території, «Зелених Клин», історично вважається українською. З деяких джерел назва "Клин" походить від форми території (якщо поглянути на мапу), але в інших джерелах назва "Клин" походить з української назви землі, наділу або території (незалежно від призначення: колонізації, проживання та ін.). Дані території наприкінці ХІХ-початку ХХ сторіччя були заселені українськими переселенцями.