«Почему ты всё ещё в Поступе?», - этот вопрос мне задают как минимум раз в квартал люди из моего круга общения, намекая на бесперспективность общественной организации. В последнее время подобные вопросы участились из-за предстоящих выборов, в связи с чем я решил сэкономить время и единожды ответить на множество одинаковых вопросов. Итак, причины моего членства в ГО:

Багато співвітчизників пишаються, що вони є владою. Ніхто не може може бути обмежений у своєму праві тішитися тим, що Президент — це найманий менеджер, а депутати — слуги народу. І це приємні відчуття! Від них і їсти менше хочеться, і одяг стає тепліший, і курс долара вже не такий важливий... А безробіття — це взагалі подарунок долі! Можна цілими днями насолоджуватися тим, що вони — влада.

Є чудова книга Еріка-Еммануеля Шмітта “Секта егоїстів”. Її головний герой, Гаспар Лангенхаерд, вважав, що світ існує лише в його уяві, а тому він повністю йому підвладний.

Нам постоянно говорят, что мы должны объединяться: с патриотами, с либералами, с проукраинскими силами, с честными, с порядочными, со всеми, кто говорит об изменении системы власти.

Возникает вопрос, с кем конкретно нам объединяться?

В свое время некоторые известные политические и гражданские организации предлагали нам объединяться. Возникает вопрос: объединяться можно только с себе подобными.

Ні для кого не таємниця, що останні роки наша країна прагне до енергетичної незалежності. Саме тому підприємства, що займаються видобутком природнього газу, намагаються щороку нарощувати свої темпи. Наприклад, за 2107 р. вітчизняними підприємствами було видобуто 20 млрд 825,3 млн куб. м природнього газу згідно з даними "Укртрансгаз".

На жаль, цього не достатньо, адже за той же рік до українських споживачів було транспортовано 28,4 млрд. куб. м. газу. Це означає, що різницю між видобутком та споживанням, ми маємо закуповувати. На перший погляд очевидним вирішенням проблеми є збільшення видобутку. Але це не єдиний спосіб досягти енергетичної незалежності. Іншим не менш важливим методом є поліпшення ефективності та економія.

Це місце, де у кожного є гарантія працевлаштування, безкоштовна медицина,

 їжа, дах над головою, одяг та безкоштовна освіта. 

Це місце, де зброя може бути тільки у поліцейського.

Цей рай для ліберала вже існує, він називається в'язницею.

Шериф Джо Арпайо 

Окрім в’язниці цей «рай» нічого не нагадує. Радянський союз.

Світ живе в «совку»! «Совок»переміг навіть в Америці. Ні, не в економічному сенсі, а в політичному. Давно не чули: «От каждого по возможностям и каждому по потрєбностям»? Розкрийте ширше вуха і все почуєте. Ця історія гучно лунає: «Ми всі громадяни», «ми всі рівні», «ми всі маємо право обирати і бути обраним»... Нічого не нагадує? Ти платиш податки, не порушуєш Закон, чесна і порядна людина, патріот... І тут раптом виявляється, що ти маєш такі ж права, як і сєпар-алкаш, що продає свій голос та краде ковбасу в магазині на закуску. Не дійшло? Повторюємо для занадто людяних, добрих, милих та справедливих «явсіхлюблюмивсірівні». Ти і людина, яка тебе пограбувала, вбила твоїх рідних, згвалтувала твоїх дітей, зрадила Україну, — ви рівні в усіх політичних правах! Уявив?! Якщо тебе нічого не збентежило, хоч трішечки, то далі можеш не читати! Тебе вже ніщо не врятує. Демократія — це твоє!

В одной из предыдущих статей по современным партиям и объединениям мы увидели, что современные партии не выполняют задач по идеологии и объединению граждан. В лучшем случае, это клуб по интересам. Но в основном, это «агентство», которое помогает реализовать схему выборов по демократической системе: «деньги – выборы – приход к власти – возврат денег с прибылью – выборы».

Это скажем так «финансовая» часть вопроса. Демократия порождает «олигархию». Большинство «слуг народа» свое пребывание у власти рассматривают как время для материального обогащения .

Ідея відновлення української державності завжди була присутня в колах української православної шляхти та вищого духовенства. А з часів гетьмана Петра Сагайдачного ці прагнення підняла на свої знамена Козаччина. Про це добре знали в Речі Посполитій і Західний Європі, там розуміли, що козацький народ може відділитися від Польщі, й створити свою державу, якщо для своїх змагань знайде розумного і шляхетного вождя й ініціатора. Такий вождь знайшовся в особі Богдана Хмельницького.

Многие люди хоть раз рассматривали возможность вступить в какую-либо партию или общественную организацию, движение или объединение. Почему так происходит. Часто это попытка найти единомышленников, которые придерживаются и разделяют твои взгляды. Партийная или общественная организация выступает, в некотором роде, «клубом по интересам», где человек находит общение. Дальше, попав в партию, человек уже понимает, что он не один, ощущение общности и причастности также присутствует. Как вывод – человеку уже есть, с кем поговорить, и он понимает, что он не один, и его окружают люди, которые мыслят примерно также, как и он.

Коли Ви чуєте від когось думку типу «я не цікавлюсь політикою», «політика це бруд», «я поза політикою» чи «я не розбираюся в політиці», то згадайте цю притчу: 

«Одного разу миша помітила, що господар ферми поставив мишоловку. Вона розповіла про це курці, вівці і корови. Але усі вони однаково відповідали: «Мишоловка - це твої проблеми, до нас вона ніякого відношення не має!»