ЩО Ж РОБИТЬ ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБА?

Всі, мабуть, вже знають і розуміють, що всі проблеми України через олігархію. Про це, навіть, і школярі знають. Що таке олігархія? Олігархія – це поєднання бізнесу і влади. Чому всі проблеми через неї? Тому що до влади приходить бізнес, якого цікавить лише зростання свого бізнесу, а не розвиток України. Чому до влади приходить лише бізнес або його представники? Бо діє демократична формула влади: «гроші – вибори – прихід до влади – повернення грошей із прибутком». Так діє демократична система влади. Це і є реальна демократія. Що треба зробити, щоб прибрати олігархію?

Чергові місцеві вибори позаду. Знову ми обрали цілу плеяду «міцних господарників», «нових облич», «відповідальних менеджерів» та інших, без сумніву, достойних людей. Але ми не будемо опускатись до розбору персоналій, а розглянем всю ситуацію в цілому. Чи взагалі має сенс саме так обирати голів і депутатів міст, містечок та сіл?

Майже кожен в дитинстві грав з пістолетом, шаблею тощо. Уявляв себе маршалом, генералом, поліцейським, розбійником, піратом… Але коли став дорослим, зрозумів, а вірніше нав’язали, що зброя - це погано, ти можеш когось поранити. Для твого захисту є поліція, армія, вони тебе захистять, а ти сам повинен просто чекати. Та хіба сьогоднішня статистика не показує зовсім інше?

Мое путешествие в Мексику оказалось достаточно успешным, не учитывая уровень стресса при подготовке к пересечению границ, задержки на паспортном контроле, пропущенный рейс и ночевку в аэропорту Мехико. Тем не менее, я была счастлива наконец-то проделать весь путь в непростые коронавирусные времена и приземлиться в пункте назначения. Тут и ждали меня самые большие удивления, связанные с темой отношения к коронавирусу в Мехико.

Одним з частих питань, які задають співрозмовники під час знайомства з ГО «Поступ», – це звідки у Вас гроші і хто Вам платить. Зрозуміло, що приказка “Хто платить, той і замовляє музику” завжди актуальна, особливо в наш час продажності політиків. Продаються всі і всім. Навіть, ті, що кричать про свою незалежність, через деякий час виявляються чиїмось “проектом”. Тому питання резонне.

Для початку дамо визначення терміну. Що ж таке популізм? Це політика або риторика, яка апелює до простих народних мас, їхніх надій, страхів, незадоволення життям, і ґрунтується на протиставленні інтересів широких мас. 

Шановні добродії! Пропоную вашій увазі мої роздуми, на тему політичного гастролерства в Україні. Ще з біблійних часів, усі ми знаємо, що немає пророка без пошани, хіба що в своїй Вітчизні. В цьому питанні українці не виняток. Всі прагнуть чуда, «діда Мороза», щоб прийшов, навів кругом лад, вирішив усі проблеми, тощо... Певна частина наших співгромадян покладала великі надії на екс-президента Грузії, а нині громадянина України – Михайла Саакашвілі. Мовляв, він провів успішні реформи в Грузії, має позитивний досвід, й навіщо видумувати український «велосипед»? Він теж не шкодував компліментів для своїх пошановувачів, та й в цілому для українців. Але здійснити хоч якісь помітні зрушення в українських реаліях він так і не спромігся...

В Україні останнім часом почали проходити протестні рухи. Воно й не дивно, бо влада майже 2 роки тільки те й робить, що «затягує гайки» у різних верст населення, послідовно та планомірно. Найпотужніша організація серед протестувальників “SaveФОП» – це рух малих підприємців, які борються виключно за збереження своїх привілей, таких як спрощена система оподаткування та звітності (єдиний податок). Це дуже правильний рух, бо всі ж знають, що малий та середній бізнес – це локомотив економіки будь-якої розвиненої держави, а щоб він успішно розвивався, йому треба дати просту, зрозумілу і не обтяжуючу систему оподаткування.

Добрі справи – це добре, але якщо людинагромадянин хоче дійсно змінити країну, то йому треба будувати Велику Україну, в іншому випадку країну не змінити, тому що якщо ми будемо допомагати державі робити її роботу, держава взагалі нічого робити не буде, о, народ побіг, щось зробив, ми гроші, які виділили на цю справу, поділимо, на цьому все. Тобто це ніяк не допомагає зробити країну краще, навпаки, навіть, усугубляє якісь моменти.

Місцеві вибори 25-го жовтня ще раз підкреслили глибину політичної кризи в Україні. І першою ознакою цього, стала особливо низька явка виборців. Настільки низької явки ще не було. Суспільство вразило своєю байдужістю, зневірою, пофігізмом... Люди б мали знати і розуміти, що завершення реформи децентралізації дає їм нові можливості. Натомість, більшість проігнорувала свій громадянський обов’язок, а низька явка дала можливість узаконити та посилити позиції місцевих князьків, які вже давно і дуже міцно сидять на місцевих бюджетах, сформували свої партійки, тримають під контролем місцеві ради. І якщо раніше вони пристосовувались до партійних проектів всеукраїнського рівня, наразі, в умовах дуже слабкої і непрофесійної центральної влади, знахабніли до її відвертого ігнорування.