Всі ви неодноразово чули в політичному дискурсі слово «тушка». Для тих, хто забув що воно таке – «тушкою» називають депутата, що обирався від однієї політичної сили, а в ході роботи змінив табір. Тобто, простим язиком, «тушка» – це зрадник в політичному сенсі слова. Сьогодні «тушкування» депутатів в українському парламенті звична всім нам справа. Ми навіть не дивуємось подібній поведінці наших обранців, але, ну-мо, копнемо глибше і подивимось, як це виглядатиме з громадянської точки зору.
На чергових виборах ми проголосували за певну партію, підтримуючи її ідеологічний курс. Ця партія завдяки нашим голосам здобула певну кількість місць в парламенті. І, в кращому випадку, слідує заявленим курсом, задовольняючи наші політичні потреби. Але ж тут, один чи кілька депутатів, беруть і переходять в іншу партію, яка тримається іншого курсу. Простіше кажучи, беруть певну кількість наших з вами голосів, якими забезпечені їхні мандати, і переголосовують за іншу партію, нас не питаючи. Хіба це справедливо?! Звісно ж ні. Але що вдієш, коли в демократичній системі такі маневри абсолютно законні та користуються все більшим попитом.
«Тушкування» депутатів – це розкішний приклад безвідповідальності наших обранців. Після чергового волевиявлення народу, система представницької демократії не забороняє депутатам голосувати так, як їм заманеться, перебігати між партіями, продавати власне голосування (значно дорожче ніж звичайним людям), прогулювати засідання, зловживати статусом та робити багато чого іншого, що нам не подобається. А коли таких депутатів ловлять журналісти, то у депутатів є залізне, демократичне виправдання – «Я народний обранець, мене вибрав нарід і я його представляю в парламенті, як вважаю за потрібне». І тут питання не до людської якості конкретної особи, а до самої системи представницької демократії, що ніяк не може адекватно зреагувати на таку проблему. А як ми знаємо, будь-яку систему характеризують не помилки, а саме реакція на помилки.
Отже, шановні співгромадяни, нас скоро чекатиме непростий, але очевидний вибір – надсучасна система управління державою «Громадянська Республіка» чи тушкована представницька демократія.