ДОРОГА ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБА! Ось уже п’ять місяців пройшло з тих пір, як Служба безпеки України познайомила нас)). І ось вже 4-й мій лист до тебе. Це вже стає традицією).

Після останніх покращень майже кожен з нас трохи, а дехто і сильно, був вражений сумами в платіжках. А на черзі підходять нові, тому пропоную поміркувати, яка система обліку, індивідуальна чи централізована, потрібна кінцевому споживачу.

Почнемо з того, що скажемо, які нам не потрібні. А не потрібні нам соціальні дрони. Хто це такі? Якщо тезово, то ось такі:
Так який же він, наш ідеальний герой,
ПОСТУПІВЕЦЬ?
ПОРТРЕТ ПОСТУПІВЦЯ
  1. Він не пов’язує своє майбутнє з Україною, йому байдуже, де жити.
  2. Він вважає, що держава йому завжди винна, такий собі пристосуванець.
  3. Він пасивний і є баластом українського суспільства. Людина - біомаса.

Такі люди нам не потрібні, і ми намагаємось їх зразу відфільтровувати і уникати.

  1. Хоче, щоб Україна стала Великою країною!
  2. Він усвідомлює свій громадянський обов’язок і розуміє, що кожен має приймати участь в управлінні країною.
  3. Він готовий хоч трохи, але діяти для побудови Великої України.

Якщо це про тебе, приєднуйся до нашого руху, разом ми скоріше досягнемо мети.

Погана новина. Помер поступівець Циганко Петро Степанович. Голова Ліберальної партії України. Він завжди підтримував наш поступівський громадянський рух. Приймав участь в наших акціях, писав статті в нашу газету, часто виступав на наших Загальних зборах, завжди підтримував організацію матеріально додатковими внесками. Він також один з 49-ти авторів Доктрини «Громадянська республіка». Якою він був людиною?

Із зростанням тарифів на природній газ все більш актуальним постає питання: ЯК ЕКОНОМИТИ? Давайте розбиратись, чи є у вас така можливість.

Останнім часом часто можна почути від простого пересічного громадянина, що він не цікавиться політикою. Найчастіші пояснення: політика – це зло, в мене немає часу розбиратися в політиці, політика мене не стосується, політика – це брудна справа, я все одно не можу ніяк вплинути на політичні рішення, я і так ходжу на вибори та сплачую податки, навіщо мені займатися політикою. Тобто є такі люди, і їх досить багато, які вважають себе аполітичними, які ніяк себе не ототожнюють з тими суспільно-політичними, соціально-економічними процесами, які відбуваються в державі. Але, чи дійсно можливо зачинитись у власній «мушлі», відгородитись від зовнішнього світу, або тих політичних процесів, що відбуваються в країні, в регіоні і в світі, і не підпасти під їх вплив?

(узгоджена членами організації ГО «Поступ» на громадянській середі 3 лютого 2021 року)

Нещодавно в України відбулися чергові місцеві «демократичні» вибори. Хочу поділитися своїми спостереженнями та висновками відносно цього дійства. Перш за все хочу відмітити, що являюсь класичним виборцем, вважаю, що голосування є певним громадянським обов’язком і голосувати на виборах необхідно. Я завжди голосую на виборах і ніколи в житті не робив це за гроші, або якісь інші «блага» від кандидатів. Мешкаю я в м. Бровари, тому і мова буде про вибори, які відбулися у Броварах.

Намагаючись пояснити різницю між двома формами правління (демократією і Громадянською республікою), я часто змушений добирати різні алегорії і приклади, не пов’язані з політикою. Нещодавній конфлікт двох медіа-платформ різних епох подарував мені ще один шикарний шанс пояснити складне політологічне порівняння простими словами.

Степан Бандера ніколи не був і не буде героєм для тих, хто бачить Україну в складі Росії або взагалі її не бачить. Це факт!