Події, новини, публікації ГО «Поступ»

Будь яка людина так чи інакше прагне вижити. Це і є основа так званої піраміди потреб Маслоу. Виживання є ключовим і першим завданням нормальної людини. І звісно, складовою цієї основи, на ряду з потребою харчуватись, спати і дихати, є потреба в безпеці. Саме відчуття безпеки є запорукою подальшого розвитку людини. Те саме можна сказати і про розвиток суспільства. Таким чином відчуття безпеки буває особисте і колективне. Особисте відчуття безпеки ми можемо отримати від задовільного фізичного та психологічного стану та від матеріальної бази. Але навіть якщо особисто у Вас все гаразд, це ще не гарантує безтурботного і світлого майбутнього.

На бігбордах поволі починають з’являтися “бігморди”, в мережі інтернету розміщуються картинки та відео дорого одягнених людей. А на телебаченні ці ж люди звинувачують один одного в недостатній любові до народу, брехні, а то й взагалі, роботі на Путіна. Все це явні ознаки того, що в нашому заповіднику починається полювання на лоха. І в них виходить! Лох ведеться! В соціальних мережах “Фейсбук” та “лавка біля будинку” починають точитися дискусії про те, який кандидат кращий. Доходить навіть до рукоприкладства!

У житті все тече, все змінюється. Хтось приходить, а хтось іде з твого особистого життя, з життя сім'ї, організації. Таке стається. Іноді люди йдуть. Стається і так, що людей просять піти. Різні причини, різні обставини та різні наслідки. Про одних згадують теплим словом, когось клянуть. Когось знову хочуть зустріти, а когось шукають, щоб помститися. Буває по-різному.

Чому «Поступу» 17 років і в ньому лише 160 членів?

Таке питання періодично нам задають люди, з якими ми починаємо знайомство. Частину дійсно цікавить, чому саме за стільки років нас так мало. Але є такі, хто на це питання самі ж і відповідають щось на кшталт:

  • люди вам не вірять, ви не можете отримати довіру людей;
  • ваша ідеологія неякісна, бо люди на неї не ведуться і не підтримують її;
  • ви йдете не туди, тому так довго працюєте і так мало у вас прихильників.

Мы уже неоднократно освещали роль народных избранников в текущей системе, как лиц, создающих проблемы гражданам, а не решающих таковые. Легализация Конституции Украины требует радикальных изменений в ущербном порядке общественно-политической власти, над которыми, в частности, и работает ГО «Поступ».

Всё вышесказанное касается, в первую очередь, коммунальной коррупции.

 Не секрет, що Доктрина «Громадянська Республіка»  є не просто програмним та ідеологічним документом «Поступу», а великою мірою «дорожньою картою», що задає основний вектор майбутніх дій для побудови Великої України.  Хоча Доктрина і була написана спільними зусиллями членів Поступу, окремі її твердження для деяких залишаються незрозумілими. Одним з таких є пункт Реформа судової системи з 5-ого розділу Доктрини – «Першочергові реформи». Спробуємо розібратися.

         Цікаве питання - чи можна робити щось, до кінця не погодившись з кінцевим результатом роботи? Чи можна докладати зусиль, особливо на громадських засадах, і не бути впевненим у правильності шляху? Чи можна змінювати сталий стан речей, не будучи переконаним, що ти змінюєш його на краще? 

Два види діяльності

Отримав таке запитання при роботі з пошуком кадрів: "...а чим практичним Ваша організація займається зараз?"

«Подобаєтесь ви мені, підтримую вас, я б приєднався до вашого руху, але...», — саме таку або схожі фрази ми чуємо від наших громадян. Пропоную розібрати конкретний випадок, який був зі мною під час роботи по зовнішнім кадрам з новою людиною.

Ми Українці – Велика Нація! Сподіваюсь ні в кого цей вислів не викликає сумнівів. Але давайте все ж таки подивимось, чи насправді це так? Якщо ми дійсно Велика Нація, то звісно ж, ми живемо у Великій Державі! У Великій Україні! Наша країна розташована в центрі Європи, в нас родючі землі, самі красиві дівчата!