
Люди поділяються на дві категорії. Перша – недогромадяни (піддані). Друга – громадяни. Чим же перші відрізняються від других? Ну-мо, розберемося.
Іноді ми чуємо такі думки від наших горе-громадян, що, мовляв, «я нікому нічого не винен», «а що Україна дала мені?», «я плачу податки, я ходжу на вибори і більше мене не чіпайте» і таке подібне.
Але паралельно існує ще й інша думка, що, мовляв, Громадянин має себе цілком і повністю віддати служінню Україні, тобто віддати свою енергію, свої знання, свій час, свої гроші, і (за потреби, але за дорого) своє життя.
Саме людей останньої думки ми називаємо ГРОМАДЯНИН з великої літери. Саме такі Громадяни виконують свій ГРОМАДЯНСЬКИЙ ОБОВ’ЯЗОК. Саме на таких людях тримаються, розвиваються та стають могутніми топові держави Світу.
Отже, різниця між першими і другими в тому, що другі мають і виконують свій громадянський обов’язок .
А де ж його взяти чи як його набути цей громадянський обов’язок. Тут однозначної відповіді нема. Думку про громадянський обов’язок треба вкладати ще з молоком матері. Як кажуть в народі – виховувати треба, коли воно впоперек лавки, а не коли вже вздовж, бо то пізно.
Я б порівняв громадянський обов’язок із материнським чи батьківським інстинктом. Тобто, є люди, які не хочуть і не будуть піклуватись про своїх дітей, а є люди, яким не треба пояснювати, що він просто ЗОБОВЯЗАНИЙ піклуватись про своїх дітей. Хочеш ти чи ні, важко тобі чи ні, але ти зобов’язаний і все. Аналогічно діти зобов’язані піклуватись про своїх батьків, от зобов’язані і крапка.
Так само і з громадянським обов’язком. Ти громадянин України, Україна твоя країна, і ти зобов’язаний працювати на розвиток України, на побудову ВЕЛИКОЇ УКРАЇНИ. Саме такий фанатичний підхід зробить Україну могутньою та процвітаючою державою Світу.
Тобто, ми не повинні у громадянина запитувати чи хоче він віддати всього себе для України і в ім’я України, ти просто зобов’язаний це зробити!
Підсумовуючи, хочу зауважити. Громадянський обов’язок передається комусь генетично, комусь з молоком матері, а комусь вкладається в голову шляхом правильної пропаганди.
Не питай, що Україна зробила для тебе. Спитай, що ти особисто зробив для України.
Будуймо ВЕЛИКУ УКРАЇНУ разом.