Завершились місцеві вибори. Відгомоніли фестивалі щедрих обіцянок та красивих слів, закрилися дільниці, голоси підраховано, і новообрані депутати взялись за роботу «виконувати передвиборчі обіцянки». Та чи може виборець бути впевненим, що його обранці кинуться одразу виконувати саме те, що вони наобіцяли людям? Адже у новообраних депутатів зараз свої проблеми – їм треба якось відбити гроші, витрачені на передвиборчу рекламу. Наступні вибори ще не скоро, а лобісти з грошима за «потрібні» (часто корупційні) рішення – вже тут як тут.

Продовжуємо цикл матеріалів, де роз’яснюємо сутність Доктрини «Громадянська республіка». Пропонуємо текст наступної частини Доктрини.

ВІДРОДЖЕННЯ СЕЛА ПОЧИНАЄТЬСЯ З ЕКОНОМІКИ!

Досвід європейських країн показує, що село розвивається й зараз, незважаючи на те, що воно й так розвинене. Бо це пов’язано із високим рівнем розвитку інфраструктури. Там тепер практично нема значення, де жити, в містах чи поза містами. Рівень життя майже однаковий. Тому і нема ніякого завдання «підвищувати» бажання людей жити в селі. Це у нас в радянські часи село було більш відсталим, ніж місто. Тому і створили міф про розвиток села.

Щодня члени групи «Зовнішні кадри» надсилають повідомлення незнайомим людям, українцям, задля пошуку однодумців та просування ідеології «ГРОМАДЯНСЬКА РЕСПУБЛІКА». І іноді ми отримуємо цікаві діалоги. Один із них і пропонуємо Вашій увазі.

В сучасному світі все більше уваги приділяється екології, та, зокрема, енергії, виробленої з відновлюваних джерел. Здавалося б, до чого тут Україна? Адже в нас пихтять вугільні електростанції, АЕС, та декілька ГЕС. Але за даними річного звіту CLIMATESCOPE 2019, ми увійшли в десятку найпривабливіших країн в світі з привабливості для інвесторів в “зелену” енергетику. Це не лише відносно престижний фактор, але також дуже важливий чинник наповнення економіки. Нагадаю, що станом на 15 червня 2020 року міністерство енергетики України відзвітувало, що частка відновлювальної енергетики в країні складає 15,5%.

Кожен громадянин України повинен піклуватися про свою Батьківщину, тобто виконувати свій громадянський обов’язок. І у кожного Громадянина (не плутати з носієм «паcпорта») є три можливості для цього:

Не секрет що в українській політиці є різні сторони впливу. Є проросійські сили, є прозахідні сили або проамериканські, ну і звісно олігархічні сили. Пропоную більш детальніше зупинитися на так званих «соросятах» і те, що буде написано далі - це те, що про Сороса та його проекти говорять і пишуть.

ЩО Ж РОБИТЬ ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБА?

Всі, мабуть, вже знають і розуміють, що всі проблеми України через олігархію. Про це, навіть, і школярі знають. Що таке олігархія? Олігархія – це поєднання бізнесу і влади. Чому всі проблеми через неї? Тому що до влади приходить бізнес, якого цікавить лише зростання свого бізнесу, а не розвиток України. Чому до влади приходить лише бізнес або його представники? Бо діє демократична формула влади: «гроші – вибори – прихід до влади – повернення грошей із прибутком». Так діє демократична система влади. Це і є реальна демократія. Що треба зробити, щоб прибрати олігархію?

Чергові місцеві вибори позаду. Знову ми обрали цілу плеяду «міцних господарників», «нових облич», «відповідальних менеджерів» та інших, без сумніву, достойних людей. Але ми не будемо опускатись до розбору персоналій, а розглянем всю ситуацію в цілому. Чи взагалі має сенс саме так обирати голів і депутатів міст, містечок та сіл?

Майже кожен в дитинстві грав з пістолетом, шаблею тощо. Уявляв себе маршалом, генералом, поліцейським, розбійником, піратом… Але коли став дорослим, зрозумів, а вірніше нав’язали, що зброя - це погано, ти можеш когось поранити. Для твого захисту є поліція, армія, вони тебе захистять, а ти сам повинен просто чекати. Та хіба сьогоднішня статистика не показує зовсім інше?