«Живем в чудовій країні і в непростий час із незвичайно-надзвичайними і насиченими подіями. Спілкування, думки, роздуми, постійний контент/коннект/контакт, і тотальне бажання на вустах більшості про «жити сьогоднішнім днем за євростандартом», якого немає в Україні. А ще гірше, та ж таки більшість впевнена, що ніколи на цій землі не буде «dolce vita”’ (італ.- «солодке життя»), бо добре десь там в Європі, тільки не в себе, не в своїй державі. І олігархія, тут як тут, тільки і підтакує «що все погано, безлад навкруги і буде все тільки гірше». І робити нічого не треба. Навіщо? Достатньо скаржитись, бідкатись, плакатись, а ще такий псевдо-бонус «1 раз в 5 років прийти на дільницю», і все очікуй – вже мчить 30 років назустріч «довгоочікуваний халявний паровоз з пряниками».
Як на мене, несприйняття ідеології громадянської республіки (громадянсько-республіканський лад) – це лакмусовий маркер, що людина потенційний володар пожиттєвого нашийника олігархії, яка міцно тримає на короткому зашморзі свідомість і бездіяльність свого раба.
Не вірю в те, що все завжди дається легко і просто, особливо, коли треба ламати і трощити таку систему управління, як демократія, яка вже не одне десятиріччя трухлява і затхла.
Громадянська республіка – це нові пріоритети і цінності, це нова система, яка є наступним еволюційним витком системи управління державою, що приходить на зміну демократії. Це нове майбутнє, яке вимагає сьогодення, це новий стандарт співіснування і управління своєю країною в цьому урбаністично-цифровому все-світі.
І вибір як прожити своє життя у кожного свій. Або в мареннях, безглуздих очікуваннях і обіцянках брехливої старої олігархічної демократії. Або все-таки знайти «Поступ» і врешті-решт відкрити свій мозок для ознайомлення, пізнання і прийняття ідеології побудови громадянської республіки.
Приєднуйся до нашої команди.
Ознайомлюйся з ідеологією.
Сприйми громадянську республіку.
Ти громадянин своєї України.
Україна понад усе.
Побудуй Велику Україну для себе разом з нами.