Відомий вислів «Хочеш жити в мирі - готуйся до війни» був, є та буде актуальним, але за 30 років незалежної України ні одна влада не спромоглася втілити цю мудрість в життя. Чому? Давайте розберемось. Ніхто не буде сперечатись, що сильна армія - це запорука незалежності держави. Останні події в світі, пов’язані з військовими конфліктами, це яскраво продемонстрували.
Якщо ми завжди будемо готові до війни, то її скоріш за все може і не бути. А отже зрозуміло, що нам потрібна сильна армія, яка зможе постійно демонструвати свою боєздатність та в будь-яку хвилину захистити державу та її територіальну цілісність. Для сильної та боєздатної армії потрібна сильна економіка, розвиток науки та техніки. А натомість армія може стати одним із чинників, що запустить економіку, науку і технології, освіту, виробництво зброї та її продаж і т.д. Один із яскравих прикладів – бурхливий розвиток Німеччини 30-40-х років. Але головна складова сильної армії - це громадяни. Тому Справа захисту держави - це справа ВСІХ Громадян. Ми знаємо декілька шляхів побудови такої армії. В країнах світу використовують різні типи армій. На устрій армій дуже впливають різні чинники, такі, як релігія, форма правління та історія. Ми не будемо розглядати армії, в основі яких є релігія, хоча з точки зору патріотизму та самовідданості така армія досить боєздатна. Та цього замало. Бо, наприклад, контрактна армія – це, як правило, звичайні найманці. Їх мета - гроші.
Така армія ефективна у мирний час. Але як тільки «запахне смаженим», то такі «професіонали» можуть хутко зникнути. І весь тягар війни приймуть на себе, як завжди, звичайні громадяни. Прикладів в історії достатньо. Ефективність такої армії, а точніше її відсутність, ми бачили на власні очі. А оскільки Збройні сили України були послідовниками Радянської армії, то усі негативні та слабкі риси перейшли в нашу армію. Зрозуміло, що така армія нам не потрібна. Вона здатна тільки «їсти» бюджет. Гарні показники з боєготовності та ефективності демонструють армії таких країн, як Сінгапур, Швейцарія та Ізраїль. Збройні сили Швейцарії організовані на основі змішаного способу комплектування армії.
Служба в збройних силах є обов’язковою для всіх громадян чоловічої статі і зазвичай становить 260 днів, розподілених на 10 років. Що стосується Ізраїлю, то відповідно до закону країни, призову до армії підлягають чоловіки та жінки у віці 18 років. Цей закон не стосується громадян Ізраїлю, які сповідують інші релігії, мусульман та християн. Такі громадяни не підлягають обов’язковому призову, але можуть служити добровільно. У воєнній доктрині Ізраїлю зазначається, що з огляду на географічні реалії, а також переваги потенційного ворога в живій силі і техніці, Ізраїль в разі війни не може розраховувати на перемогу за допомогою повного знищення ворога. Реальною метою повинно бути нанесення такої шкоди його збройним силам, яка вивела б їх з ладу на максимально довгий час.
Враховуючи принципи організації збройних сил цих країн, можна зробити певні висновки: кожен громадянин має бути готовий обороняти свою країну. У випадку агресії вся країна стає армією, вся територія країни стає «театром» бойових дій. До зовнішньої агресії слід готуватися постійно. Це означає, що військова підготовка повинна проводитися завжди, і всі в ній мають брати участь незалежно від соціального статусу чи посади. Ті, хто з різних причин не можуть тримати зброю в руках, теж повинні бути захисниками. Адже будь-яка перемога здобувається не тільки на фронті, а і в тилу. Мілітаризоване суспільство неможливо перемогти. Мілітаризація суспільства і є головним вектором реформи армії. Ось чому ГО «Поступ» за сильну армію, без якої неможливо побудувати Велику Україну!