Але головне те, що 2006-й запам'ятався ПЕРШОЮ(!) в історії «Поступу» виборчою кампанією. Ми висунули своїх кандидатів в депутати Шевченківського району м. Києва та м. Бровари. Всього виявило бажання взяти участь в виборчих перегонах біля восьмидесяти чоловік, і це тільки по Шевченківському району. Але депутатських вакансій було лише шістдесят. Тому було подано документи на шістдесят поступовців в Києві і вісім в Броварах. Документи ми оформляли, використовуючи печатку та організаційні можливості Ліберальної партії України.
Під час виборчої кампанії в Шевченківському районі члени нашої організації особисто провели бесіди із мешканцями 5193-х квартир. В цій роботі взяло участь 26 поступівців. Результат для нас виявився несподіваним. Ми отримали, як і передбачали, трохи більше одного відсотка. Це був результат, який ми прогнозували і знали, що більше можна було б досягти, якщо б збільшити наш ресурс. Проте такої можливості не було. Але несподіванка була в іншому. На рівні територіальної виборчої комісії у нас наш цей один відсоток було вкрадено. Тобто, за результатами дільничних комісій, якщо їх просумувати, ми набирали 1,06%, а зведений результат за територіальним округом був менший, ніж 0,1%!
Ми подали в суд, аби захистити свій результат. Але суд навіть не захотів розглядати нашу заяву. Він послався на формальні недоліки в позовній заяві, а прислав відмову спеціально вже після того, як терміни оскарження минули. Для нас стало повною несподіванкою те, що влада так зухвало краде голоси. Хоч ми й не розраховували на перемогу, йшли за досвідом, але це було вражаючим. Саме тоді стало зрозуміло, що демократична система не може працювати в якості системи виборів представників народу. Саме тоді постало питання: якщо не демократичні вибори, то що? На це питання «Поступ» сьогодні вже має відповідь — Громадянська республіка, але тоді цієї відповіді ще не було.
На початку 2006 вперше на наш сайт було здійснено хакерську атаку, яку ми пов'язували із виборчими процесами. Досить швидко робота сайту було відновлено, але частина інформації була втрачена назавжди.
Почав роботу Психологічний центр організації «Поступ» (координатор Воронцова Наталія), головне завдання якого — надання консультаційно-психологічної підтримки членам організації.
Відбулася презентація поступівської юридичної компанії «З. Е. В. С.» (директор Мотузка Ігор). Ця юридична компанія зробила декілька спроб налагодити роботу, але всі вони закінчилися невдало, через пару років «Поступ» відмовився від цієї практики.
У жовтні 2006 відбулася поїздка до Львова з метою відкрити представництво організації «Поступ» в регіоні. Спроба закінчилася невдало.
Відбулося перше засідання ініціативної групи з пошуку першого інвестора для «Поступа». Ми сподівались, якщо ми будемо робити пропозиції відомим людям України, то для них буде за честь стати спонсором «Поступу». Як же ми помилялись. Наприклад, один відомий музикант просто посміявся над нашими потугами. Стало зрозумілим, що відомих людей більше цікавить їх популярність, аніж майбутнє України. Нажаль, можемо констатувати, що нічого не змінилося з того часу й зараз, їх мало цікавить доля своєї Батьківщини. Прикриваючись при цьому пишними фразами, на кшталт того, що наука і мистецтво має бути поза політикою.
Продовжує активно працювати напрямок «Дозвілля» (координатор Ткаченко Ірина). Відбуваються поїздки по видатним місцям України.
Практично, організація «Поступ» ще продовжувала залишатись споживчою організацією, але вже зміни в сторону перетворення її на ідеологічну відчутні. Участь у виборах стала для цього стимулом. І саме тому в цьому році через декілька місяців було прийнято нову редакцію діючої програми «В єднанні — сила!». Фактично, це була вже нова програма, і вже ідеологічна, а не споживча, яка діяла з 2004 року.
Нова редакція цієї програми починалася із ГРОМАДЯНСЬКОЇ РЕЗОЛЮЦІЇ. Ось текст цієї резолюції: «Кожен громадянин зобов'язаний брати участь у розвитку своєї країни. Одним із способів є участь у поступовському русі. Пропонується кожному громадянину ознайомитися з тим, що, навіщо і як робить «Поступ». У процесі знайомства пропонується кожному взяти для себе в розумний час однозначне рішення: або він приєднується до поступовського руху, або ні».
Також було передбачено п’ять головних напрямків діяльності:
- Диктатура Закону.
- Сильна економіка, орієнтована на мале те середнє підприємництво.
- Активна життєва позиція.
- Активна громадянська позиція.
- Відновлення та підтримка моральних, духовних та патріотичних цінностей.
А методи, які передбачалися для досягнення цих завдань були такі: використання впливу суспільства, робота із новими законодавчими актами, навчання, налагодження співпраці з органами влади та недержавними установами, особистий приклад. Як бачимо, організація на той час поставила правильні орієнтири, але методи їх досягнення виявилися наївними.
Ось таким нам запам'ятався 2006 рік в діяльності Поступу. Рік організація починала у складі 188 осбі, а закінчила з чисельністю у 201 особу.