І вирішили не зупинятися ні за яких обставин, йти твердо до зазначеної мети стільки, скільки на це буде потрібно. Через три місяці кількість групи збільшилася до 11 осіб. Також продовжували збиратися по середах, обговорювали, сперечалися, планували дії. Місцем зустрічі було офісне приміщення одного з учасників групи.

Головною темою обговорень було створення плану дій. У серпні 2001 року один з учасників колективу (Микола Зубок) запропонував зареєструвати громадську організацію. Плану дій ще не було, але вирішили, що за час, який буде необхідний для офіційної реєстрації організації, будуть створені стратегія і план роботи. Назву організації «Поступ» запропонував Валентин Кушніренко, з його пропозицією все погодилися.

Реєстрація здійснювалася з труднощами. З першого разу не вийшло. Бюрократи Мінюсту відмовилися реєструвати той варіант статуту, який було подано на реєстрацію. Постало питання: що робити? Було два варіанти. Або сперечатися, судитися з Мінюстом, або зробити статут організації формальним, але таким, щоб його зареєстрували і на це не витрачати час і енергію. Вирішили піти другим шляхом, хоча одна людина (Валентин Кушніренко) була проти. Він пропонував виявляти принциповість і йти першим шляхом. У підсумку, 19 грудня 2001 р. на день Святого Миколая, організацію «Поступ» було зареєстровано. Головою Ради організації було обрано Максима Твердохліба.

Відразу після реєстрації «Поступу» один із засновників — Валентин Кушніренко — покинув організацію через незгоду з курсом. Він був проти того, що організація, яка заявила про своє принципове бажання змінити країну, відразу ж, під час реєстрації, «прогнулася» перед демократією і внесла зміни в документи, які вимагав Мінюст. До кінця 2001 року організація «Поступ» налічувала 10 осіб, мала свідоцтво про реєстрацію та бажання рухатися вперед.

Схожі матеріали (історія Поступу)