Вирішив написати роздум на дуже важливу для сьогодення тему — тему «політика в моєму житті». Ця тема сформувалася під час розмови з одним громадянином, з вуст якого прозвучала така фраза: «Шановний, мене зовсім не цікавить політика та все, що із нею зв'язано. І я не вірю ні в які зміни на краще. Гарного вам дня».

У Господарському суді Київської області слухається справа за позовом Богуславської районної ради до ТОВ ВКП «Силует» про розірвання договору оренди нерухомого майна — будинку, в якому зазначена організація більше десяти років займається господарською діяльністю, при цьому належним чином і вчасно сплачує за оренду та надає робочі місця місцевим мешканцям. У ТОВ ВКП «Силует» добра репутація соціально відповідального бізнесу.

Чим більше в «Поступі» завдань, тим гостріше кадрове питання. Його актуальність завжди буде високою. Воно часто обговорюється на засіданнях Виконкому, на Громадянських середах, на Загальних зборах. І це не тільки зростання чисельності, а ще й залучення членів організації в роботу напрямків «Поступу». Люди приєднуються до нас, тому що розділяють наші цінності і хочуть змін в країні. Але бути членом організації — це ще не все. Необхідно приєднатися до якогось напрямку дій і брати участь у його діяльності. І в зв'язку з цим іноді виникають питання, як і чим мотивувати людину, щоб вона включилася в роботу?

Кадрове зростання — це єдине, що сьогодні стоїть на перепоні до перемоги. Але кадрове зростання забезпечити важко. Якщо це не якась споживча організація. Для цього потрібно ШУКАТИ тих, хто має бажання змінити країну і стати в лавах тих, хто новою країною буде керувати. Такі є. І їх дуже багато. Але їх треба шукати. Шукати, шукати та ще раз шукати.

Цього замало

Нещодавні події в Єревані вплинули на активізацію політичної думки в Україні. Проводяться паралелі між подіями в Вірменії і нашими  «майданами». «Розумники» різного штибу закликають брати на «озброєння» досвід вірменської опозиції, в ейфорії «співають» хвалебні оди провідникам «революції», вітають з «перемогою»... А що все-таки сталося?

Продовження публікації результатів опитування серед членів організації щодо сплати додаткових внесків.

У Президента України є багато противників, які звинувачують його у бездіяльності і всіх лихах, що спіткали країну, також є й прихильники, які вважають, що у Президента недостатньо прав та влади для виведення країни із скрути. Пропонуємо розібратись з даним питанням на прикладі протистояння Президента Петра Порошенка та Михайла Саакашвілі.

Що вимагав Саакашвілі від Порошенка:

Веду один діалог по знайомству із нашим громадянським рухом. Людина досить цікава і розумна. Приводжу один цікавий епізод.

Михайло.

Бачу, що ви чомусь не хочете відповідати, в чому є різниця між правами громадянина і негромадянина. Вочевидь, у вас (у республіканців) все-таки немає чіткого розуміння цієї різниці. В такому випадку, дивним виглядає ваше бажання обов'язково поділити людей на дві категорії, якщо причини і критерії такого поділу нікому не відомі. 

Твердохліб

Дякую Михало, за Ваш допис.

Мені не вдається Вам пояснити головну сутність нашої ідеології. Але пропоную намагатись це робити до тих пір, доки все вийде.🙂 Тому наступна спроба:

Навіщо нам вся повнота влади?

Як уже написано в другому розділі Доктрини «Громадянська Республіка», щоб внести структурні зміни в систему керування державою, нам потрібен рівень підтримки населення вище 50%. Це найвищій з практично можливих рівнів підтримки, що дозволяє робити будь-які політичні проекти. Як, наприклад, зміна системи управління державою. Це соціологічні данні, що зібрані і перевірені на практиці в багатьох країнах світу. Змінити систему керування державою — це важкий процес, що потребує багато часу і значних ресурсів. Якщо взяти до уваги те, що зміна системи влади — це проміжна мета організації, то зрозуміло, що без здобутку цього самого «політичного джекпоту» ми не обійдемось.

Продовження публікації результатів опитування серед членів організації щодо сплати додаткових внесків.