ЧАСТИНА ПЕРША
Якщо буде ваша ласка, то прислухайтесь сьогодні до моєї казки...
Серед зелених лісів, родючих ланів, на березі Чорного моря була квітуча країна-Україна. І жили там дружелюбні, роботящі люди, які спілкувалися співучою мовою, схожою на пташиний спів...Вони виховували дітей в любові до своєї землі, вкладаючи в їхні сердечка щирі молитви до Бога... Засівали лани, вирощували худобу, і завдяки цьому були багатими і щедрими.
Та прийшов до них у гості злий змій-більшовизм... Забрав він у людей землі, худобу, співучу мову і віру у Бога... Стали люди злими, жадібними, голодними і бідними. Частина громадян, що продавали душу змієві, навчилися обманювати і красти, та купалися в роскошах...
Проте лишилися ще в цій зубожілій духом країні жителі, які не хотіли жити за законами змієвими... Вирішили вони стерти сліди змієві з землі своєї, а заодно обрати собі могутнього короля, як в давнину, який зробить державу знову сильною та квітучою...
Скоро казка мовиться, та не скоро діло робиться, тож не сталося, як гадалося...
Виявилося, що душа короля давно продана змієві, тож ставало лише гірше — кожен новий обраний король теж мав продану душу, тож з легкістю купляв за виручені гроші потрібні голоси у зневірених людей, а то й просто купляв право влади, не дивлячись на голоси...
Прийшовши до влади зі своєю свитою знову і знову розкрадав останнє, щоб повернути собі втрачене...
Змучився народ від таких королів...Вирішили обрати останнього... Обирали сліпо, лише щоб не такого, як вже був при владі. Та й обрали - веселого, гострого на язик жартівника, не розуміючи, що на голодний шлунок жарти короля, який не гребував чарівним зіллям, будуть звучати не так вже й смішно...
ЧАСТИНА ДРУГА
Вирішив новий король загнати величезну державу у маленький смартфон, щоб все-все тримати під контролем, аби лишня копієчка не пройшла повз його увагу, бо вертати вкладене не було з чого... Побачив, що вже нічого такого, що б приносило великі гроші не лишилося — нічого, крім найкращих у всьому світі земель. Зібралися король зі свитою, та й стали гадати, як то останнє непомітно забрати. Аж тут прийшла звістка, що за тридев’ять земель, у тридесятому царстві ходить страшна пошесть, яка косою людей косить...
Задумався король над такою новиною, та й взявши побільше чар-зілля, став зі свитою гадати, яку користь від того можна мати... В диму чар-зілля виник, як здавалося, геніальний план - підписав король указ: - всім жителям по домівках сидіти, бо хто вийде на вулицю, той помре від страшної хвороби (а хто не помре, того королівські стражники кинуть до в’язниці). Злякався народ, затих, по домівках поховався. А тим часом під покровом ночі король зі свитою прийняли новий закон - про продаж землі.
І раптом сталося диво-дивне... Зникли у смартфонах всі погані наслідки продажу земель в інших королівствах, лишилися лише гарні — такі, як вихід з економічної кризи і т.д. і т.п. - одним словом «м’яке масло по хлібу»... І це не дивно, бо всі королі хочуть відкусити собі ласий шматочок під шумочок, тому затихли у своїх королівствах, очікуючи вигідної нагоди, і підданим наказали мовчати, бо й їм перепадуть крихти з королівського столу...
А про те, як одного дня можуть прокинутися жителі королівства в своїх домівках, але вже в чужій державі - ні слова...
А знаєте, ще можна все змінити, і у казочки буде щасливий кінець, але для цього потрібно згуртуватися і зламати ту королівську систему приходу до влади за брудні змієві гроші. І саме громадянська організація «Поступ» має план і знає, як можна це зробити. Саме вона чекає всіх, хто не хоче жити в такій сумній казці, бо вихід є.
Ось і казочці кінець, а хто слухав молодець. Кому сподобалась моя казочка, то назбирайте на зиму дров в’язочку, бо як не змінимо нічого, то буде дуже дорого грітись зимою!
P.S. А ще напишіть, як вам казочка — мені цікава ваша думка. І ще, як сказав наш король: «Я маю право на помилку»))).