Витяг з Доктрини
Розділ V. Першочергові реформи.
Реформа правоохоронної системи. Ліквідація корупції.При реформуванні правоохоронної системи, в першу чергу, необхідно вирішити проблему корупції. Ми виходимо з наступного принципу: якщо влада протягом шести місяців не ліквідує корупцію, то вона (влада), або не хоче цього робити, або не є владою.
Для досягнення мети — ліквідації корупції в Україні, необхідно як мінімум:
- Політична воля влади, яка може, наприклад, бути реалізована через створення антикорупційного органу, що підкорядковуватиметься верховній владі, яка за нього і має відповідати. Якщо влада скаже, що антикорупційний орган погано працює, то вона є нікчемною і її слід прибрати.
- Очищення влади від корупціонерів.
- Відділення бізнесу від влади.
- Підвищення мінімальної заробітної плати чиновникам до рівня не менше ніж в 2-3 рази вище від середньої зарплати у країні. Одночасне дотримання жорсткого контролю відповідності доходів чиновників їх витратам. Їх невідповідність має вести до неминучого покарання. Сам факт невідповідності – це кримінальний злочин.
- Максимальне спрощення системи отримання дозволів, погоджень та інших регуляторних функцій держави.
- Застосування моральних чинників впливу.
- Широке залучення громадськості до контролю.
- Провокування хабарів та запровадження (за необхідності) комісійних за надання інформації про хабарників.
Саме реалізація зазначених позицій і становитиме суть перших кроків у боротьбі з корупцією. Без них подолати корупцію неможливо. Реалізувати ці позиції може тільки влада, яка буде мати саме бажання і волю навести порядок у країні.
Питання щодо ідеології та відповіді на них організації «Поступ»
Питання 1.
Що робити, якщо за такі методи Європа буде нас звинувачувати у порушенні прав людини (провокування хабарів та комісійні)?
Відповідь 1.
Якщо не зверталися в європейські судові інстанції, то нічого не робити, бо решта «звинувачень» є пустими звуками. На випадок, як хтось звернеться, треба мати грамотно прописані норми та процедури: що вважати хабарем, провокацією, пропозицією.
Відповідь 2.
Навряд чи Європа буде звинувачувати Україну в питанні провокування хабарів. Україна взагалі не потрібна Євросоюзу. Це фікція. І нам потрібно рухатись своїм шляхом, мати свій український план виходу з кризи, в т. ч. боротьби з корупцією.
Відповідь 3.
Це наша країна, нам її змінювати і нам в ній жити. Європа не має своїх цінностей і весь час живе принципом «що скажуть люди». Ліквідація корупції китайськими методами. Але.. не тільки того, що бере, а і того, що намагається обійти закон і «порішати».
Питання 2.
Що конкретно означає «Застосування моральних чинників впливу. Широке залучення громадськості до контролю»? Це типу як було на партійних зборах комуністів при союзі, коли на них «пропісочували»? Чи заохочення «стукачів»?
Відповідь 1.
Підтримка широкої кампанії в ЗМІ, соціальних мережах, яка би створювала атмосферу неприйняття, нелояльності до корупційних дій.
Відповідь 2.
Часи партійних зборів пройшли. Але не пройшли часи, коли корупціонери живуть серед інших людей. І от коли люди бачать невідповідність рівня життя чиновника його статкам, вони можуть піднімати по ньому питання. Журналісти, які і зараз займаються розслідуваннями проти корупціонерів, - все так же можуть проводити свої розслідування. Але має змінитись політика реакції на такі звернення громадян, розслідування журналістів. Підняті ними питання повинні всього-на всього реально (!) братись в роботу і аналізуватись. У випадку підтвердження підозри в корупції - нещадне покарання. І звісно, інформаційна підтримка таких покарань. І всьо))). Система буде працювати. Журналісти побачать, що їх праця не марна. Громадяни, що звертаються з інформацією, будуть відчувати контроль з боку держави за цим питанням. Так, для початку треба провести інформаційну кампанію, щоб закласти нульову толерантність до корупціонерів в голови людей.
Звісно, розуміємо, що зараз можуть лунати фрази про «стукачество». Але, вибачте, коли ти бачиш п’яного за кермом, або «обдовбаного» зі зброєю на вулиці, то чи маєш ти моральне право «настучати» на нього, щоб його зупинили і попередили ймовірний злочин? Вважаємо - маєш.
Відповідь 3.
Головний моральний чинник впливу полягає в тому, щоб зформувати в суспільстві атмосферу неприйнятності корупції. Нелояльності до корупції.
Ненависті до корупціонерів.
Це досягається комплексними заходами. Їх багато. Але само собою це не робиться. Для цього має працювати вся потужна державна пропагандистська машина. Ясна справа, якщо державна машина буде сама корумпована, то це зробити не вдасться. Тому застосування моральних чинників ніколи не було основним засобом і не буде. Це лише додатковий, важливий, але додатковий засіб.
Основних чинників всього чотири. І реалізувати їх може лише держава. Ось вони:
- Політична воля влади.
- Очищення влади від корупціонерів.
- Відділення бізнесу від влади.
- Дотримання жорсткого контролю відповідності доходів чиновників їх витратам.
Все. Все інше додаткове, в тому числі і моральні чинники.
Тепер щодо коментаря, що вони (моральні чинники) не будуть працювати в селі, де кожен кожному кум, сват і брат.
Все вірно, якщо не будуть діяти перші зазначені чотири інструменти, то нічого не зміниться. Не тільки в селі, а всюди. Коли ж почнуться реалізовуватися, то і в селі все теж почне працювати. Головний інструмент в цьому якраз не позитивний, а негативний. Це важливо зрозуміти. Тобто люди будуть ненавидіти тих, хто живе краще і це «краще» незаконно, за рахунок грабежу чи обману інших. Люди і зараз ненавидять таких. Але вдіяти нічого не можуть, бо, дійсно, кум, сват, брат. Коли ж буде політична воля влади, то завжди будуть знаходитись стукачі, які зразу почнуть «стучати» на своїх сусідів. Це природа людини. Гестапо в Фашистській Німеччині мало дуже мало працівників. Але працювало ефективно. Бо працювало із доносами. Головне завдання в цьому - просто відділяти доноси справедливі від наклепів. Якщо хтось вважає, що подолати корупцію можна в білих рукавичках, то помиляється. Такого ніколи не було і ніколи не буде. Така природа людства. І це не кажучи вже про такий інструмент, як отримання частини майна того, на кого «стуканув». Це ефективний засіб, хоч і псевдоморалісти його не сприймають.
Питання 3.
Зараз в Україні діє і НАБУ, і ДБР, і СБУ, і поліція, і ВАСУ і що? Чому ви вирішили, що ви можете створити кращій орган для боротьби з корупцією?
Відповідь.
Головний чинник боротьби із корупцією лише один - це політична воля влади. Все, всі інші чинники - необхідні, але допоміжні. Тому питання щодо того, якої якості буде антикорупційний орган чи взагалі скільки їх буде, не має ніякого значення. Бо будь-який антикорупційний орган (чи органи) - це лише інструменти, які створює влада. Вона може їх створити стільки, скільки захоче. А може і взагалі не створювати, а працювати звичайними правоохо ронними органами. Головне те, не які будуть антикорупційні органи, а яка буде влада. Чи буде влада достатньо сильною і професійною, щоб подолати корупцію і чи буде влада мати політичну волю, щоб це зробити. Тобто боротьба із корупцією залежить тільки від влади, а не від антикорупційних органів.
Питання 4.
Чи зможе наша команда «Поступ», коли прийде до влади, подолати корупцію?
Відповідь.
Всі питання щодо того, чи нам щось вдасться або не вдасться, необхідно виносити на відповідь історії. Завжди дивують обіцянки політиків та політичних чи громадянських сил, що вони щось зроблять.
Так, можуть обіцяти, що БУДУТЬ РОБИТИ. Можуть обіцяти, що саме будуть робити. Можуть говорити, за яких умов буде успіх. Але говорити про те, що обов’язково зроблять, що обов’язково буде успіх, можуть тільки політичні авантюристи. Є таке прислів’я: «Хочеш розсмішити Бога - розкажи йому про свої плани».
Питання 5.
Корупцію може швидко перемогти тільки таємна організація, яка отримає карт-бланш на ведення слідства і винесення вироків . Питання: чому зазначений метод боротьби із корупцією недоцільний?
Відповідь.
Будь-яка таємна діяльність малоконтрольована. Її може контролювати тільки влада. Відповідно, можуть бути зловживання. І замовчування негативних результатів.
Один з головних факторів боротьби із корупцією - це публічність. Віс мають знати, що корупціонери державою караються. При таємній роботі це неможливо.
Другим важливим фактором має бути законність. А таємний процес тому і таємний, що в закон не вкладається майже ніколи. Крім спецоперацій спецслужб і, як правило, на територіях іноземних країн. Але боротьба із корупцією - це не робота спецслужб.
Якщо розправлятись із корупціонерами таємно, то вони стануть в народі героями. І буде досягнуто зворотній ефект. Всі будуть вважати, що це політична розправа, але ніяк не боротьба із корупцією.
Питання 6.
Тільки політична воля та спроможність самі не взмозі вирішити, необхідно, щоб більшість населення це підтримувало, а не так, як зараз, на словах майже усі проти корупції, але якщо стосується це десь там, а як для себе любого, то через кума та свата порішати. Каверзне питання. Воно виглядає вірним. І насправді вірне. Але каверза в тому, що в ньому закладена позиція, яка унеможливлює ліквідацію корупції. Що це за каверзний момент?
Відповідь 1.
Каверза в людській природі. Завжди будуть ті, хто пропонує хабарі, і ті, хто бере. І якщо вони «зустрінуться», то між ними виникнуть корупційні стосунки. Тому головне завдання влади - зробити так, щоб вони частіше зустрічали тих, хто бореться з корупцією, а не один-одного. А якщо все ж доля їм посміхнеться, то щоб безпечний діапазон, в якому можна вирішити питання, був мінімальним.
Відповідь 2.
Важливим є саме законодавство, яке має бути простим, дієвим та невідворотнім. Далі судді. І само собою - політична воля.
Відповідь 3.
Так, законодавство має бути ефективним. Це безумовно. І, безумовно, що воно не буде виконуватись, якщо не буде політичної волі влади. Проте коментатор говорив, що без підтримки народу просто політичної волі недостатньо. Саме тут, в цьому твердженні і криється певна пастка в розумінні проблеми долання корупції. Так, все вірно, підтримка народу необхідна! І зміна відношення народу до питання корупції теж необхідне. Але просте питання: звідки має взятись підтримка народу? Сама собою з’явитись? Ні. Саме собою ніколи і нічого в цьому світі не робиться. Значить підтримку народу має хтось забезпечити. Хто і як? І тут знову виходить, що влада. І що саме вона має проявити і в цьому питанні (забезпеченні підтримки народу) саме політичну волю.
Висновок:
єдина і необхідна умова долання корупції - це спроможність влади і її політична воля. Все. Іншої умови немає. А підтримка народу, гарне законодавство, зміна свідомості, залучення ЗМІ, моральні чинники, підвищення зарплати, різні антикорупційні органи, відповідність витрат і доходів чиновників - це все необхідні умови, але є похідними від тільки однієї позиції - ПОЛІТИЧНОЇ ВОЛІ. Ось тут і був підвох. Тільки політична воля влади і її спроможність - це єдине, що необхідно.
Питання 7.
Чи можливо подолати корупцію повністю? Якщо ні, то до якого рівня ми збираємось це зробити?
Відповідь.
Теоретично подолати корупцію можна. Практично це не продемонстрував жоден уряд жодної країни за весь час існування людства, в тому числі і Сінгапур. Тому ставити завдання «повністю подолати корупцію» означає - довести її до необхідного мінімуму. Це так само, як не можна поставити завдання «повністю подолати туберкульоз», бо його виконати неможливо. Проте довести рівень захворювання до необхідного рівня можна.
Який буде необхідний рівень при подоланні корупції? Тут важко відповісти. І, мабуть, тут також чіткої відповіді не буде. Але певні критерії мають все-таки бути. Має бути так, щоб звичайні громадяни корупцію в країні не бачили і не відчували. Також не мають бачити і не відчувати її і весь бізнес, крім великого. Бо питання великого бізнесу - це завжди політичні питання і тут категорії корупції не діють.