Події, новини, публікації ГО «Поступ»

Минуло рівно три роки з того моменту, як я вийшов із команди МІХЕІЛА СААКАШВІЛІ. Можна сказати, що я побув у цій команді не довго – десь два місяця формально, поки проходив конкурсний відбір і співбесіду й 15 днів офіційно, коли був позаштатним радником ІГОРЯ ЛИТВИНЮКА – голови Овідіопольської РДА, якого особисто нам у район «привів» МІХО.

Чи була колись Україна імперією?

Так. Була. І неодноразово. Ось, будь ласка, один sз таких історичних епізодів. Сам факт того, що всі зараз знають про Русь, яку історики назвали «Київською Руссю» є підтвердженням величності держави. Але історія каже, що це була не просто велична країна, це була імперія. І кордони її приблизно збігалися із територією європейської частини СРСР, плюс територія частини країн колишнього соцтабору. У 969 році ця імперія мала такі кордони: на півночі вона сягала Балтійського й Білого морів, Східний кордон держави проходив Волгою до Уральських гір, спускався річкою Яїк до Каспійського моря й далі морським узбережжям – до гирла річки Терек і Кубань. Далі кордон перетинав Керченську протоку, йшов Причорноморським узбережжям Кримського півострова до Феодосійської затоки, потім передгір’ями Кримських гір до Каламітійської затоки. Далі – Причорноморським узбережжям до гирла Дунаю й потім вгору Дунаєм. Західний кордон ішов від впадіння ріки Прут до Дунаю, вгору до верхів’я річки Тиса, потім, перетинаючи Карпати – до нижньої течії Північного Бугу і далі, перетинаючи річки Німан і Західну Двіну, – до Чудського озера.

Наприкінці вересня поточного року у Фейсбук-групі «УББ (Управління багатоквартирним будинком)» була опублікована інформація про особливі списки. Варто зауважити, що адміністратором зазначеної групи є відома особистість, лектор і експерт у питаннях юридичного та комунального характеру, Алла Радівіловська.

За твердженням автора повідомлення мова йде про перелік мешканців Шевченківського району столиці, з зазначенням їх П.І.Б. та домашніх адрес, які скаржилися на місцевих комунальників або комунальні послуги до КБУ «Контактний центр міста Києва» (1551).

«Поступ» багато говорить про зміну системи правління країною. Однак ніякі зміни неможливі в бідній країні. Будь-яка реформа вимагає фінансування. І його звідкись треба брати. Тому до взяття курсу на зміну політичної системи Громадянського уряду необхідно буде підняти економіку країни. Без економіки політичні реформи проваляться.

Однією з основних реформ Громадянського уряду буде орієнтація економіки на малий і середній бізнес (МСБ). Це означає, що частка в загальному валовому продукті країни малого бізнесу повинна бути переважаючою і складати не менше 50%. Така норма не є новиною і вже успішно діє в усіх країнах із розвиненою економікою.

В суботу, 20 жовтня 2018 року були проведені чергові Загальні збори громадянської організації «Поступ».

Станом на 20.10.17р. громадська організація “Поступ” налічує 161 (сто шістдесят один) член організації.

На Загальних зборах були присутні: фактично – 85 (63 особисто та 22 по довіреностях), що складає 52,7 % членів організації.

Під час вивчення цієї теми прочитав майже з десяток різних статей та джерел щодо вартості енергоносіїв. Однак зробив висновок, що вартість повинна бути високою. Проте треба розглядати не тільки вартість, але й доходи населення. І вимагати необхідно не зниження тарифів, а реальне збільшення доходів громадян України через збільшення зарплат, пенсій, соціальних виплат. Іншого шляху, на мій погляд, не існує. Спробую пояснити власну точку зору.

Каждый раз, возвращаясь с заграничной поездки и пройдя паспортный контроль улыбающихся наших пограничников (наверное, они что-то знают), мне становится сначала грустно, а потом обидно за то, что мы так плохо живем, имея в своем распоряжении такую уникальную страну. Так было и в этот раз, когда я прилетел с Объединенных Арабских Эмиратов. Давайте разберёмся почему? Итак, что может быть интересного в стране, расположенной в пустыне Руб-Эль-Хали и имеющей выход к далекому Персидскому заливу.

«Почему ты всё ещё в Поступе?», - этот вопрос мне задают как минимум раз в квартал люди из моего круга общения, намекая на бесперспективность общественной организации. В последнее время подобные вопросы участились из-за предстоящих выборов, в связи с чем я решил сэкономить время и единожды ответить на множество одинаковых вопросов. Итак, причины моего членства в ГО:

Багато співвітчизників пишаються, що вони є владою. Ніхто не може може бути обмежений у своєму праві тішитися тим, що Президент — це найманий менеджер, а депутати — слуги народу. І це приємні відчуття! Від них і їсти менше хочеться, і одяг стає тепліший, і курс долара вже не такий важливий... А безробіття — це взагалі подарунок долі! Можна цілими днями насолоджуватися тим, що вони — влада.

Є чудова книга Еріка-Еммануеля Шмітта “Секта егоїстів”. Її головний герой, Гаспар Лангенхаерд, вважав, що світ існує лише в його уяві, а тому він повністю йому підвладний.

Нам постоянно говорят, что мы должны объединяться: с патриотами, с либералами, с проукраинскими силами, с честными, с порядочными, со всеми, кто говорит об изменении системы власти.

Возникает вопрос, с кем конкретно нам объединяться?

В свое время некоторые известные политические и гражданские организации предлагали нам объединяться. Возникает вопрос: объединяться можно только с себе подобными.

Дочірні категорії

Інформаційний спротив