Чи була колись Україна імперією?
Так. Була. І неодноразово. Ось, будь ласка, один sз таких історичних епізодів. Сам факт того, що всі зараз знають про Русь, яку історики назвали «Київською Руссю» є підтвердженням величності держави. Але історія каже, що це була не просто велична країна, це була імперія. І кордони її приблизно збігалися із територією європейської частини СРСР, плюс територія частини країн колишнього соцтабору. У 969 році ця імперія мала такі кордони: на півночі вона сягала Балтійського й Білого морів, Східний кордон держави проходив Волгою до Уральських гір, спускався річкою Яїк до Каспійського моря й далі морським узбережжям – до гирла річки Терек і Кубань. Далі кордон перетинав Керченську протоку, йшов Причорноморським узбережжям Кримського півострова до Феодосійської затоки, потім передгір’ями Кримських гір до Каламітійської затоки. Далі – Причорноморським узбережжям до гирла Дунаю й потім вгору Дунаєм. Західний кордон ішов від впадіння ріки Прут до Дунаю, вгору до верхів’я річки Тиса, потім, перетинаючи Карпати – до нижньої течії Північного Бугу і далі, перетинаючи річки Німан і Західну Двіну, – до Чудського озера.
Хто цю імперію створив і правив нею?
Святослав Великий. Він жив в 938 (приблизно) – 972 роках. Саме він завоював ці території і правив ними.
Для України Святослав Великий має таке саме значення, як, наприклад, для Греції Олександр Македонський. Його синові – Володимиру довелося тільки утримувати те, що створив батько. Одним із засобів такого цементування держави й було впровадження християнства. Що Володимир і зробив.
Як Святослав Великий створив імперію?
Дуже просто створив – методом завоювання. Звичайною військовою силою та військовою доблестю. Саме так, як тоді створювались всі імперії в світі. Святослав проводив агресивну політику, тому й домігся великих результатів. В результаті його завоювань територія імперії настільки розрослася, що Київ, як столиця держави, яку він успадкував, опинився на окраїні країни. Довелося переносити столицю в інше місце. В місто Переяславець – історичне місто на території сучасної Румунії, в межах історичної області Добружда. Ось, що з цього приводу казав сам князь Святослав: «Не любо мені в Києві жити. Хочу жити я в Переяславці на Дунаї, бо там середина землі моєї. Адже там усі багатства сходяться з Візантії – паволоки, золото, вино й овочі різні, з Чехії й Угорщини – срібло й коні, з Києва – хутро, віск, мед і челядь».
Висновок дуже простий. Якщо б не було Святослава, то, можливо, й не було б Великої Русі. Не було б навіть Великого Володимира, бо не було б необхідності терміново вводити християнство, як засіб утримання державності. Але іронія долі показує, що таку постать, як Святослав намагались зробити легендарною. Тобто доводити, що такої історичної особи взагалі не було. Що все це вигадки – легенди.
Із загибеллю Великого князя закінчився героїчний період формування Русі. Русь посіла гідне місце серед європейських держав. А династію Рюриковичів було визнано правлячою династією Європи.
Даний матеріал підготовлений на основі праці професора Сергія Пєткова «Князь Святослав». Тим, хто хоче ближче розібратись із постаттю цього давнього руського (українського) князя радимо звернутися до зазначеної книги.