В законодавчій системі України існує принцип невідворотності кримінальної відповідальності, який проявляється у тому, що кожна особа, в діяннях якої є склад злочину, повинна понести відповідальність, зокрема кримінальну. У певній кількості випадків, якщо з дня вчинення правопорушення минає три роки, а судовий вирок не винесений, підсудна особа звільняється від відповідальності і покарання, навіть якщо наявні безперечні докази її провини.
І суддя Дніпровського районного суду м. Києва Федосєєв Сергій Володимирович дозволяє цьому статися, як і попередні судді, що розглядали зазначену нижче справу. На розгляді судді перебуває кримінальна справа №755/18339/14-к – це обвинувачення громадянки Єрмакової Т.М. за частиною 2 статті 125 відповідно до Кримінального кодексу України: «Умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності». Злочин Єрмаковою Т.М. було скоєно 01.12.2013 року, про що до Єдиного реєстру досудових розслідувань другого грудня 2013 року було внесено кримінальне провадження №12013110040019006.
За подібне правопорушення допустимі покарання у формі арешту на шість місяців або ж обмеження волі на строк до двох років.
Здавалося б, справа не дуже складна та заплутана. Але у суддів Дніпровського районного суду міста Києва, зокрема пана Федосєєва, її вивчення зайняло занадто багато часу, і вироку суду не було. Отже, невідворотність покарання втрачена, винна особа не буде покарана, оскільки згідно зі статтею 49-ть Кримінального кодексу України трьохрічний термін прийняття рішення минув. Підсудна Єрмакова може спокійно вчиняти інші злочини, якщо забажає.
Браво, панове судді Дніпровського районного суду міста Києва. Завдяки вам на вулицях Києва стає небезпечніше, адже про ваше судочинство вже знає велике число людей, імовірно і злочинців. Ви справді відробляєте свою зарплатню, яка сплачується вам з суспільних грошей, що наповнюють держбюджет. Нас, громадськість, турбує лише одне запитання: «Чи понесуть чиновники відповідальність за дії або бездіяльність, що не гідні статусу судді?». Далі буде.
Коментар Олександра Черниша, члена Ради ГО «Поступ»
Справедливість має бути законною, а закон — справедливим. Однак на сьогодні, навіть справедливі закони, повністю ліквідовуються судовою системою. Судді, які мають бути на сторожі Справедливості, сьогодні є її катами. Даний випадок є яскравим прикладом того, що суддя не обов’язково має бути юристом, щоб нести справедливість. Він, в першу чергу, повинен бути справедливою людиною і авторитетом. Однак ми бачимо зовсім протилежне. Саме таких суддів кидає нам демократична система. Суддя має залежати не від Верховної Ради, не від Президента, не від Вищої Ради Правосуддя, а лише від ГРОМАДЯН. Тільки в цьому випадку ми отримаємо гарантоване Конституцією право на справедливий суд.