Серед членів організації було проведено опитування щодо сплати додаткових внесків. Кожному поступівцю було задано два питання: «Чому в організації, ті, які дають додаткові внески, їх дають, а ті, які не дають — їх не дають?». Наводимо одну з цікавих відповідей на питання та коментар до неї.
«Люди не платять, тому що їм все одно, і таких людей не потрібно тримати в організації».
Дійсно, як підтверджує практика «Поступу», взаємозв’язок між додатковими внесками та активною участю у роботі організації існує: активні члени «Поступу» частіше платять додаткові внески. Однак, не все так просто.
Чи справедливим буде твердження, що активними та дієвими серед тих, хто дає додаткові внески, є всі без виключення? Мабуть, що ні. Особисто я впевнений, що є і такі члени організації, які за рахунок додаткових внесків компенсують свою досить пасивну роль у розвитку «Поступу».
Ці люди підтримують та розділяють ідеологію та шлях «Поступу», але з різних причин (брак часу, проживання в інших регіонах, слабке розуміння, що саме вони можуть запропонувати організації, тощо), не беруть активної участі у жодному з напрямків діяльності організації. Чи правильною є така позиція? Не треба пояснювати наскільки важливою для «Поступу» є додаткова фінансова підтримка, та, з іншого боку, в чомусь такі члени організації нагадують мені батьків, які постійно заклопотані у справах, бізнесі, та ладні нести додаткові фінансові витрати, аби вихованням їх дітей займалися інщі — родичі, нянечки та вихователі. Часто суспільство засуджує таких батьків. Та це зовсім не означає, що їм «начхати» на своїх дітей. Так само і таким поступівцям може бути абсолютно небайдужою доля організації. Не будемо ж ми вводити систему оцінки ККД (коефіцієнт корисної дії) його членів та виключати тих, хто додатково матеріально підтримує організацію, але недостатньо вкладає сил та часу у її розвиток?
Повертаючись до тих, хто не платить додаткові внески. Частина з них може приймати активну участь у житті організації, що автоматично показує їх небайдужість до подальшої долі «Поступу». Та навіть, якщо активних За «Громадянську республіку» — законну справедливість в реалізації прав громадян! дій з їх боку не видно, вони все-рівно в тій чи інщій мірі є корисними для організації — по-перше, вони платять обов’язкові членські внески, по-друге, навіть банальний репост, лайк, статус у Facebook, рядок в резюме, розмова про Громадянську Республіку на роботі такого члена організації можуть привести до рядів «Поступу» дійсно корисну та активну нову людину. Як кажуть: «Вода камінь точить».
Та й давайте не будемо забувати, що сплата додаткових внесків є справою добровільною, як і визначення людиною міри її участі у житті організації. Якщо ж почати виключати з лав «Поступу» тих, хто не дає добровільні внески чи замало працює, то це вже буде мати нафталіновий присмак «добровольно-прінудітєльно».
Краще, що може зробити «Поступ», — це зайвий раз нагадати людям, що додаткова фінансова та дієва участь кожного без винятку є дуже важливою у розвитку організації та розповсюдженні ідеології. Краще, що може зробити кожен поступівець, — це задати собі запитання: «А як ще я можу допомогти побудувати Громадянську державу?». То ж не будемо влаштовувати полювання на відьом, а гуртом кожен за можливістю, будемо працювати над розвитком «Поступу» та розбудовою держави.