Деякі співвітчизники з гордістю заявляють, що вони «начинили владу і платять їй заробітну плату». Однак самі чекають на підвищення владою мінімальної заробітної плати, щоб мати змогу купити не одну банку кільки, а дві. Якщо не можна зробити людину заможною, потрібно дати їй змогу чимось пишатися.
Теорія «громадянина-роботодавця» влади – один із таких способів. Ніхто з громадян не може піти до президента та вимагати від нього звіту. Точніше, може. Але за це отримає кийком по спині. І так скрізь. Така реальність. Звісно, відчувати себе господарем на багато приємніше, ніж рабом. Влада знає це. Так ярмо здається легшим, ніж є насправді, а мотивація – вища. Це працює!
Деякі любителі картинок із цитатами з Конституції Україги переконують, що джерелом влади є народ. Навіть номер статті називають. Але на паркані також багато чого написано. При демократичній системі Конституція, як і інші закони, – це правила, які пишуть господарі (влада, олігархія) для рабів (середнього класу). Не більше і не менше. Крапка!
Якщо хтось все ще вірить, що він – роботодавець влади, то нехай звільнить хоча б депутата сільської ради. Буду радий ознайомитися з результатами такого «звільнення».