Мабуть, не є дуже великим секретом, що є політична теорія, яка стверджує, що для того, щоб Росія була могутньою імперією, вона має мати у своєму складі Україну? Відповідно до такої теорії і діє зворотна позиція: для того, щоб не дати Росії бути імперією світового масштабу, необхідно Україну повністю відокремити від Росії. І не давати можливості до їх поєднання.

Визнає хтось цю теорію чи не визнає, значення особливого вже немає. Вона вже давно стала практичною дорожньою картою в геополітиці.

Так, ще в другій половині 19 століття канцлер Німеччині Бісмарк визначав правильність цієї теорії. Проте вважав, що Німеччині вигідна сильна Росія, як противага до Англії. І був проти виокремлення зі складу царської Росії окремої держави українського народу. Саме така його позиція врешті-решт коштувала йому його посади, адже молодий Кайзер Німеччини Вільгельм II був якраз протилежної думки. Він не хотів бачити Росію надто сильною державою. І саме така його позиція призвела до того, що під час завершення Першої світової війни була створена нова держава: Українська Народна Республіка. Так, завдяки німцям і незважаючи на спротив Леніна. Але держава була створена. Так, із клаптиків різних українських територій, на яких проживали українці. Саме цей факт завжди використовує, як антиукраїнську тезу, російський лідер Володимир Путін, доводячи, що України, як держави, ніколи не було і що це штучне утворення. І самого українського народу теж немає. Бо це лише різновид російського етносу. Така його філософія є виправданням анексії Криму та втручанням у справи України на Донбасі.

Україна була інкорпорована до складу СРСР, але інкорпорована саме як українська республіка. Комуністи послідовно проводили політику русифікації всього СРСР. Однак, незважаючи на це, все ж українську республіку (разом із Кримом)  вважали не як частину російської частини СРСР, а як окреме явище. Зрозуміло, що не для того, щоб зберіглась ідентичність українського народу, а тому, що іншого варіанту у них не виходило. Ну не перейменовувались українці в росіян і не позбавлялись української мови масово на користь російської. Бо це так само, як, наприклад, іспанців перейменувати у французів і назвати іспанську мову діалектом французької, при цьому іспанську закинути геть! Доводилось миритися з тим, що є і український народ, і українські території.

З часом до справи взялися США. Під час протистояння із СРСР вони пішли шляхом згаданого німецького Кайзера Вільгельма II. Краще за все про це свідчить один з американських ідеологів боротьби із СРСР – Збігнев Бжезинський. Вашій увазі пряма мова:

«Втрата України з'явилася геополітично важливим моментом через істотне обмеження геостратегічного вибору Росії. Навіть без прибалтійських республік і Польщі Росія, зберігши контроль над Україною, могла б все ж спробувати не втратити місце лідера в рішуче діючій євразійській імперії, всередині якої Москва змогла б підпорядкувати своїй волі неслов'янські народи південного і південно-східного регіонів колишнього Радянського Союзу. Однак без України з її 52-мільйонним слов'янським населенням будь-яка спроба Москви відтворити євразійську імперію сприяла б, найбільш вірогідно, тому, що в гордій самоті Росія опинялася заплутаною в затяжні конфлікти …» (з книги З. Бжезинського «ВЕЛИКА ШАХІВНИЦЯ. Панування Америки і її  геостратегічні імперативи).

Тобто, ми бачимо, що Україна є інструментом для США щодо послаблення Росії. І, відповідно, для Росії – Україна є інструментом відновлення нової імперії. Ця політична концепція діє вже майже двісті років. І тепер не має значення, правильна вона чи ні. Швидше за все – неправильна! Але її взяли на практичне озброєння всі великі держави світу. Всі політичні процеси сьогодні йдуть саме з огляду на цю позицію. Якщо хтось щось хоче від Росії, то треба послаблювати проукраїнські позиції. А якщо хтось хоче Росію стримувати в її розвитку, то треба, навпаки, посилювати українську карту, тобто, проводити проукраїнську політику.

На жаль, поки що сама Україна лише здатна тільки споглядати, хто і як її використовує. Але сама вплинути на ці процеси не може. Бо занадто слабка. Але коли ми побудуємо Велику Україну, то саме від України стане дуже багато залежати в цьому світі. Крим тоді автоматично знову стане українським.  Питання Донбасу буде матиме вигляд темного історичного минулого. Адже тоді від України буде залежати, чи будуть США і надалі панувати в Європі, або навпаки, чи поверне Росія собі минулі амбітні позиції у світі і на яких умовах. Отже, висновок простий: без України Росія не буде європейською державою ніколи! Саме тому Україна необхідна Росії більше, ніж Україні Росія.