Мовні курси для бога або про релігію як сферу олігархічних маніпуляцій

«Українці гідні своєї церкви, щоб спілкуватися з Богом своєю мовою! Українській державі – українська церква!» – під таким лозунгом співачка, громадський діяч, народна артистка України Руслана Лижичко у спортивно-національному стилі медовим голосом переконує: Томосу бути! Бути, то бути... Не сперечатимусь.

Але, як на мене, ліпше б Русланка, яка танцювала чергові «дикі танці» на Майдані, поцікавилась у чинної влади, чому в нас ще й досі економіка функціонує на рівні «стрибка дохлої собаки», чому постійно «витанцьовують» ціни та ін. Натомість порушено архіважливе питання – мова молитви. Погодьтеся, кожен особисто вирішує, якою мовою звертатися до небесної канцелярії. Як ні, то всіх на мовні курси, в тому числі й Бога. Бо він, мабуть, не зрозуміє, якою мовою до нього звертатимуться.

Усвідомте, шановні співвітчизники, як вдало керівна верхівка в черговий раз відвертає нашу увагу від справді надважливих речей. На тлі зубожіння нації, яка масово покидає Україну, тут не буде кому молитися взагалі. Української мови не знають ті, хто керує державою. Моляться вони хіба що про власні кишені.

Зрозумійте, у той час, коли хтось із вас турбується про те, чи їхати закордон, щоб вивчити дитину, чи повернеться син-батько-брат-дядько-друг-знайомий з війни, олігархія, яка захопила владу, переймається тільки тим, як здерти з нас якомога більше «бабла» та примножити свій капітал. Невже ми настільки байдужі до майбутнього свого, своїх дітей, України?

Переконана, що кожен із вас хоче жити у Великій Україні, країні, з якою рахуватиметься світ, там, де буде відчуття впевненості у завтрашньому дні. Нині «Поступ» є єдиною громадянсько-політичною силою, яка пропонує реальний план дій виведення країни з кризової ситуації. Приєднуйтеся до нас і разом рухаймося до створення могутньої держави.