Іноді бувають випадки, коли член організації «Поступ» запитує, чи може він ТИМЧАСОВО вийти з організації? Бо він кудись їде, чи буде чимсь важливим серйозним зайнятим, чи ще по якійсь причині. Відповідь проста: так, вийти можна. Можна вийти в будь-який момент будь-кому.

Ніхто в організації силою нікого не тримає. І не нав’язує необхідності участі в організації. Чому у нас така кадрова політика? Бо Велику Україну мають будувати ті, хто хоче, а не ті, кого це заставляють робити чи якось мають мотивують до цього. Тобто вийти можна. А можна вийти ТИМЧАСОВО? А от тут, щоб зрозуміти, ми приводимо два приклади. Вважаємо, що вони стануть зрозумілими всім.

ПРИКЛАД 1.

Людина ходить в фітнес-центр. Регулярно відвідує заняття. А потім через деякий час запитує у адміністрації, чи може вона деякий час не ходити на заняття, і, відповідно, за цей час не платити вартість абонементу? Але потім, можливо (або обов’язково) повернеться. Чи хтось думає, що в цьому випадку адміністрація фітнесцентру йому скаже, що ні: «Якщо ти підеш, то назад не повернешся»? Хтось собі таке уявляє? Мабуть, ні. Це ж послуга. Хочеш – користуєшся послугою, хочеш – ні. Тут все логічно і зрозуміло.

ПРИКЛАД 2.

Чоловік приходить до дому, до дружини і дітей. І каже, що він на деякий час залишить сім’ю. Не буде ані чоловіком, ані татом. Бо у нього якісь серйозні справи чи він кудись почвалає за кордон «світ за очі». При цьому чоловік додає, що можливо (або обов’язково), потім повернеться в сім’ю. Просте питання: яку відповідь йому дасть дружина та діти, які мають самоповагу? Сподіваємось, що і тут всі все зрозуміють?

Тобто по прикладах все зрозуміло. Але чому ж не зрозуміло тоді по «Поступу»? Що, не можна зрозуміти, що «Поступ» – це не басейн, де можна купити абонемент і користуватись ним? А потім, якщо така нагода, то тимчасово не користуватись, а потім знову користуватись?

Наша позиція проста. Якщо людина каже, що хоче ТИМЧАСОВО вийти з організації, то це однозначно сприймається, що в неї споживчі мотиви перебування в організації. Чи може хтось спробує стверджувати, що адекватна людина може сказати, що вона зараз любить Україну і підтримує рух, який прямує до Великої України. Але візьме відпустку на якийсь час і якийсь час не буде любити Україну і підтримувати рух?

Ми точно впевнені, що такі слова може сказати адекватна людина, яка прийшла в організацію задля досягнення певної спільної мети, а не для вирішення якихось власних шкурних питань? Які можуть бути шкурні питання? Та багато. Звичайна цікавість. Сподівання отримати якусь винагороду «за патріотизм». Набратись досвіду. Знайти знайомства, зв’язки, або просто так – бути «на всяк випадок».

Ми твердо кажемо, що люди із споживчим підходом нам не потрібні. Вони не тільки нічого не роблять, але ще й заважають тим, хто робить. Так, звичайно сумно, коли хтось залишає «Поступ», але краще, щоб в організації були однодумці, а не ті, які щось шукають задля власної шкурки і тільки вдають, що вони однодумці.

Чи означає, що той, хто хоче вийти, завжди стоїть на споживчих підходах і побачив, що користь від перебування в організації менша, ніж якісь обтяження, які пов’язані із участю в «Поступі»? Ні, звичайно ні. Іноді буває, коли люди не згодні із ідеологією чи стратегією і тактикою. Таке буває навіть і тоді, коли людина попередньо (перед вступом в організацію) сказала, що із усім розібралась. Із усім згодна тому і приєднується до лав «Поступу». Так, таке трапляється. Але в цьому випадку ми завжди просимо розповісти, з чим саме не згодна людина. Розкажи, будь ласка, з чим ти не згодний – і бувай здоровий! Ніяких зайвих питань. Чи буде зрадником така людина?

Ні, звичайно ні. Він буде зрадником самого себе, якщо не вийде з організації, з курсом якої він не згоден. По відношенню до «Поступу» зрадником не буде. Буде просто таким, про якого будуть пам’ятати, що він не до кінця в усьому розібрався і зробив помилку, коли вступав в організацію. Але питання: чи може в такому випадку людина сказати, що вона ТИМЧАСОВО вийде з організації? Сподіваємось, що всі розуміють, що таке може сказати тільки неадекват.

Ось чому тимчасовий вихід з організації не передбачається.

Доречи, в нашій історії були випадки, коли люди хотіли повернутись. І зараз є поважна людина, бувший член Ради, який колись залишив «Поступ» саме з ідеологічних мотивів. Зараз підняв питання щодо свого повернення. Це питання було розглянуто, але поки що не вирішено. І якщо це питання буде вирішено, то буде першим за всю нашу історію. Тобто стане виключенням з нашої практики. Виключенням з принципу: уходячи – уходи!

Тимчасово вийти з «Поступу» не допускається. Якщо людина хоче вийти, то нехай все ще раз обдумає. І якщо таке розуміння і бажання все-таки є, то нехай виходить. Це буде чесно і принципово. Але назавжди.

Під час обговорення цього матеріалу всередині організації було зроблено декілька зауважень-коментарів. Пропонуємо із ними ознайомитись.

Коментар-зауваження 1.

А якщо людина розчарувалась у Богові, та зріклась від нього, але потім розкаялась та увіровала в нього з більшою силою! Чи Господь відштовхне її? Що краще: грішник, який покаявся, чи праведник, який грішить мовчки? ))) Это так для обсуждения. ) Ничего личного )

Відповідь.

За 20 років у нас не було такого випадку жодного разу. А появиться, то розглянемо. Можливо, стане виключенням з правил. Але якщо це «розкаяння» буде співпадати із початком зростання потужності нашого руху, то гріш ціна буде такому «розкаянню».

Коментар-зауваження 2.

А як відрізнити «розкаяння» від РОЗКАЯННЯ? Як відрізнити показне «розкаяння» від щирого РОЗКАЯННЯ? Відповідь. Тут є дві позиції, які можна застосувати.

1. Взяти досвід есерів початку 20-го століття. Вони казали: «Краще повірити ворогу, аніж не повірити товаришу».

2. Практика – критерій істини. Як правило, бувші «грішники» потім все життя відпрацьовують свої «гріхи». Якщо «розкаявся» щиро, то буде працювати, а не відсиджувати.

Коментар-зауваження 3.

Вважаю, що людину, яка хоче вийти з лав Поступу, та ще й і з таким формулюванням, доцільно б було запитати, яка причина реально призвела до такого рішення. Мені здається, що тут все ж є істинна причина, яку та людина не розкрила і необхідно не шукати, чому її можна назвати неадекватною, не сердитись на їх рішення, а все ж таки дізнатись в неї, що ж таки вона думає про організацію і її шлях. У випадку, якщо хоче вийти, то хай виходить. А «тимчасово вийти» мені дивно. Це наче трішечки або тимчасово одружитися. )))

Відповідь.

Все вірно. Якщо людина хоче вийти, то ми завжди запитуємо причину. І НІКОЛИ не умовляємо чи просимо залишитись. І не вважаємо такі дії неадекватними. Але, дійсно, «тимчасово» вийти - це так само як тимчасово одружитись. Саме ця «тимчасовість» є або неадекватністю, або просто нерозумінням, що собою являє організація «Поступ». Принцип тут у нас дуже простий – зібрався виходити? Виходь! Але назавжди! Якщо не впевнений, чи треба виходити, то краще з цим не поспішати. І глибше розібратись і в самій організації, і в свої ролі в цій організації.