На цій темі спекулюють різні політики ще з часів отримання Україною незалежності. І наводяться багато, начебто, позитивних аргументів в разі, якщо, все ж таки Україна стане членом НАТО. Це і надходження іноземних інвестицій в країну, збільшення інвестиційної привабливості, і гарантія державного суверенітету та захисту державних кордонів, і модернізація озброєння та розвиток ВПК, пришвидшення необхідних економічних і політичних реформ і т.д.
Отже, ми бачимо, що питання вступу України в НАТО стоїть одразу у трьох площинах: військовій, політичній, економічній.
Оскільки Північно-Атлантичний альянс, в першу чергу, військово-політична міжнародна організація, почнемо з того, як приєднання до НАТО вплине на наш ВПК:
1. Останнім часом, зважаючи на військову агресію з боку РФ, досить часто різні військово-політичні експерти висловлюють думку, що Україні необхідно повернути втрачений статус ядерної держави, оскільки, ніякі міжнародні договори, як виявилось, не забезпечують безпеку і цілісність, недоторканність Державного кордону. І це цілком можливо, зважаючи на те, що Україна займала третє місце в світі з ядерного озброєння до підписання Будапештського меморандуму у 1994 році. Але, після вступу в НАТО можна забути про відновлення ядерного статусу країни і, навіть, зупинку вже діючих ракетних програм і розробок, таких, як «Ольха» і «Нептун». Адже, Північно-Атлантичний альянс і так гарантує безпеку своїм членам, в його складі є держави з ядерною зброєю, і ще одна ядерна країна НАТО просто не потрібна, бо це зайва конкуренція і певні ризики.
2. Україна втрачає свою військово-політичну та економічну незалежність і стає частиною великої системної міжнародної організації. Адже НАТО – це військово-політична організація, що діє за певними правилами, статутом, стандартами, яких необхідно буде дотримуватись, і під які необхідно буде підлаштовуватись и перебудовувати весь ВПК.
3. Через те, що в НАТО діють певні стандарти з озброєння, і вся зброя членів Альянсу уніфікована і стандартна задля полегшення взаємодії між країнами-членами НАТО, а більшість української зброї – це модернізована радянська, українській армії доведеться впровадити стандарти озброєння НАТО. По-перше, це передбачає витрати дуже великих коштів. По-друге, на це потрібно, за деякими підрахунками, від 10 років. До того ж робота українського ВПК може звестись лише до виконання ремонтних робіт натовської зброї, а про власні розробки можна буде забути. Україна не готова зараз змінювати свої стандарти озброєння.
Тепер щодо політичної складової питання.
1. Незважаючи на постійне прагнення України до вступу в НАТО, і декларування Альянсу про партнерство, підписання в 1994 році документу «Партнерство заради миру», найближчі 15-20 років членство в НАТО нашій державі не світить. Оскільки Україна має спільні кордони з країнами-членами НАТО: Польщею, Румунією, Словаччиною та Угорщиною на заході, та Росією на сході, вона являє собою буферну зону, щит між РФ і Європою. Альянсу дуже невигідно наближати свої кордони до країни-агресора, країни-терориста – Росії. До того ж, одна справа, коли з Росією воює просто країна Східної Європи. А інше – коли воює країна-член НАТО. І Україні невигідно об’єднуватися з НАТО, оскільки в разі загострення конфлікту між Росією і західним цивілізованим світом всі бойові дії будуть вестись на території нашої держави. Полем бою може стати вся територія України.
2. Росія досі вважає Україну частиною своєї території, своєї імперії. Вона досі намагається зберегти свої інтереси в усіх колишніх радянських республіках. І РФ також не вигідне наближення кордонів членів НАТО до своєї території. Тому Росія всіма силами, в тому числі військовими, буде перешкоджати вступу України в НАТО.
3. Україна також може загубити частину своєї території. Адже, однією з умов вступу до НАТО є відсутність територіальних претензій від інших країн. Тому, вступаючи в НАТО зараз, Україна має відмовитись від Криму, Донбасу. А супутньо ми маємо відмовитись від інших територій, на які матиме претензії, скажімо, Румунія.
Виходячи з вище перерахованого, однозначно до НАТО вступати Україна не має жодної необхідності. І влада це розуміє. Просто вони спекулюють на цій темі для підняття свого рейтингу, в основному, перед виборами. Так, співпрацювати з країнами-членами Альянсу потрібно. Але, на взаємовигідних умовах. А ще Україна має дуже вигідне геополітичне положення, яке може зв’язати Схід і Захід. І цим необхідно вміло користуватись. Україні необхідна самостійність, незалежність від всіх союзів і об’єднань. Україні необхідно ставати сильною, могутньою, великою. Для цього у нашої країни є все необхідне: природні ресурси, людський потенціал, геополітичне положення, нові розробки у ВПК, стрімкий розвиток ІТ-сфери, велика кількість стартапів у багатьох галузях. Тому, Україні необхідно здобувати суб’єктність в міжнародних відносинах, і ставати центром, основою міжнародних союзів, а не їх об’єктом. А це можливо лише після побудови Великої України.