Демократія - це коли влада живе окремо, і народ, який її вибрав, окремо. І ці світи не перетинаються. При демократії можливо ввести карантин та поставити на коліна малий та середній бізнес, і ніякої відповідальності за це ніхто не понесе. Бо все це заради народу…
Давня статистика, яка проситься на публікацію!
Пора правду розкрити або, за реальною статистикою, розкрити, що все це змова проти малого і середнього бізнесу, проти людей, які в нашій країні, оплачуючи податок до фонду соціального страхування на випадок безробіття в державну казну щомісяця багато років поспіль, в разі такого страхового випадку – карантин - нічого не отримали з цього фонду. Де страховка ця? Де ми живемо? Про яку статистику смертності говоримо, про які гойдалки? Все відбувається набагато глибше і підступніше. Чому ті, хто живе за рахунок роботодавцяплатника податків, державні працівники, парламент - живуть на карантині, продовжуючи працювати і отримувати зарплату, а їх роботодавець - платник податків живе впроголодь? Де це в історії людства було відзначено, щоб роботодавець сидів без грошей, а працівник жив розкошуючи? Нонсенс! Навіть за радянської влади або у первісному ладі такого не бачили. А тут посилення карантину - мінус працюючим платникам податків.
Зате ніяк це не відображається на тих, хто за рахунок цих податків живе. Вони продовжують «працювати» і отримувати зарплату. Ще й витрати платників податків зростають на суми розвезення тих самих «працюючих». Хто за час карантину отримав хоч копійку допомоги від «демократичної, справедливої» держави, «піклування» від державного апарату? Пенсіонери по 500 грн.? Дивно?! Невже за 1700 грн. (1200 грн. пенсії і 500 «допомоги» можна прожити? Може квест для законотворців влаштувати? Прожити за ці гроші місяць? Може вони знають, як це зробити при таких комунальних сумах, цінах на продукти? Я б з радістю пройшла такий майстер-клас саме від НИХ! Нехай мене навчать! Хоч перед виборами!)).