Сьогодення характеризує наше суспільство зниженням основних чеснот, таких як милосердя, правдивість, терпимість, аскетизм. Людина більше не цінується за благородство і добрі справи. Її значимість почали вимірювати багатством. Бізнесмени, чиновники, прості люди і, навіть, духовенство втягнуті у гонку за багатством і матеріальними цінностями. У комерційних справах воцарився обман. Невміння підкупити державного службовця, податкового інспектора або суддю рівносильно невмінню вести бізнес.
До влади рвуться особи, які за мету ставлять особисте збагачення. Сама владна праця стала бізнесом, який працює за формулою: ГРОШІ, ВКЛАДЕННЯ ГРОШЕЙ У ВИБОРЧУ ГОНКУ, ВИБОРИ, ПРИХІД ДО ВЛАДИ, ОБКРАДАННЯ ДЕРЖАВИ ТА ПОВЕРНЕННЯ ГРОШЕЙ З НАДПРИБУТКОМ. Можновладці стали жорстокими і надбрехливими людьми.
Ясна річ, що такий стан справ підштовхує активних, незадоволених громадян до дій, і вони діють, втягнувшись у безкомпромісну боротьбу двох протилежностей: добра і зла. Одні вибирають для себе добрих, таких добрих, які для іншої частини населення є злими. Вибирають депутатів, президентів, усвідомлюють свої помилки, лаються, творять революції, приймають участь у нових виборах з надією, що цього часу нові обранці їх не обдурять. Боротьба роз’єднала населення країни на протиборчі і навіть ворожнечі сторони.
Концепція життя, при якій постійна боротьба видається як основний механізм розвитку і підтримки життя, має багато прихильників. Основні з них відносяться до владних осіб, яким вигідне роз’єднання суспільства, через те, що воно позбавляє громадськість її основної сили, яка криється в об’єднаній волі. Взагалі, сама по собі участь у будь-якій боротьбі призводить до програшу обидві сторони конфлікту. Відбувається це через дію всесвітнього закону самознищення зла, а зло - це і є боротьба. Прислів’я «За що боролися, на те й напоролися» має справжнє підґрунтя.
Українці впритул підійшли до розуміння того, що сама демократична форма правління державою, впроваджена в Україні і багатьох країнах світу з постійною боротьбою до виборів і після виборів, придумана капіталом і працює лише на користь капіталу. Залишилось усвідомити основні недоліки діючої демократії та прийняти шлях для їх змін.
НЕДОЛІКИ ДЕМОКРАТИЧНОЇ ФОРМИ ПРАВЛІННЯ:
- При демократичній формі правління відсутня будь-яка відповідальність депутатів за прийняті ними рішення.
- Демократія породжує повну безвідповідальність громадян за свій вибір.
- Відсутність репрезентативності. Більшість громадян не має своїх представників у владі.
- Результат виборів залежить від культурного і освітнього рівня населення.
ЗМІНИ, ЯКІ НІВЕЛЮЮТЬ НЕДОЛІКИ ДЕМОКРАТИЧНОЇ ФОРМИ ПРАВЛІННЯ:
Діючу систему виборів депутатів на 5 років каденції необхідно скасувати. Кожному громадянину країни необхідно надати право приймати участь в управлінні державою та зобов’язати його виконувати це право. Громадянин сам повинен приймати рішення або особисто приймати участь в управлінні державою, або делегувати своє право іншому громадянину - делегату. Кожен громадянин отримує свого представника у владі, при цьому громадянину надається можливість у будь-який момент часу відкликати передане делегату право на управління, повернути його собі або передати іншому. Сам процес делегування здійснюється постійно і не повинен бути таємним. Списки делегатів та громадян, які делегували їм своє право на управління державою повинні бути відкритими.
Робота делегата будь-якого рівня повинна оплачуватись за рівнем зарплати, що є пропорційним кількості наданих делегату повноважень. При прийнятті рішень в Радах і підрахунку голосів враховується не кількість голосів делегатів, а кількість переданих делегатам повноважень. Повноваження, надані делегату, не мають терміну дії. Якщо довіра до делегата не втрачена, надані громадянами повноваження на управління не відкликані, то делегат продовжує свою роботу.
Громадяни, які не виконують свій обов’язок – брати участь в управлінні державою, позбавляються такого права і втрачають статус громадянина.
Уся повнота влади передається громадянам і зосереджується в їхніх руках через систему Громадянських рад. Найвищий орган Верховна Громадянська рада. Ніякого поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову не відбувається. Не тільки законодавча та виконавча влада повинні бути підконтрольні громадянам, а й суд втрачає свою незалежність від громадянського нагляду.
Наведені вище зміни в управлінні державою не тільки унеможливлюють можливість розкрадання країни можновладцями та скидають рабські кайдани з населення країни, а й перекидають нас у нову концепцію розвиту Світу, яка передбачає тісний взаємозв'язок на всіх без винятку рівнях життя за принципом справедливості. Сам державний устрій, у якому реалізовані зазначені вище постулати, детально описаний в Доктрині «Громадянська Республіка». Є сила - громадянсько-політична організація «Поступ», що шукає тисячу свідомих громадян, які об’єднавши свої зусилля збудують нову країну, країну нашої мрії.