Для того, щоб трохи пояснити знаходження Української Європи в Одесі, зробимо короткий історичний екскурс, що не претендує на його повноту.
Одеса, заснована Катериною Великою в 1794 році на місці відвойованої у турків фортеці Єні-Дунья в містечку Хаджибей з числом жителів менше сотні чоловік, за найкоротший проміжок історичного часу в пару десятків років стала містом і портом європейського значення. Саме в Одесі виник торговельний і цивілізаційний форпост тодішньої Російської імперії на Чорному морі, який закріпив її вплив, що дозволив здійснювати експорт і імпорт необхідних товарів. Причому, з самого початку Одеса створювалася як істинно європейське місто і порт.
І сам її план будівництва був шедевром містобудівної європейської думки. Італієць де Рібас, французи Дюк де Рішельє і Ланжерон робили все для того, щоб втілити в життя ті свої ідеали, яким не знайшлося місця в Європі. Вони створювали місто, як зразок не тільки для всієї Європи, а й для всього світу. У підсумку, за кілька десятиліть було облаштовано сучасний порт, який став серцем Одеси, а навколо було побудовано прекрасне місто з театром, бібліотеками, музеями, ліцеями і гімназіями, а потім і університетом. Завдяки розумній і щедрій політиці імператорів в розвиток не тільки порту, а й міста вкладалися величезні кошти, що швидко окуповували себе. Пільгова податкова політика зробила Одесу одним з найбільш вдалих і прибуткових європейських «проектів», який приносив великий дохід імперії, яка вкладала на його розвиток достатні кошти. У цьому місті реалізовувалися на той час новітні в світі досягнення в різних сферах життєдіяльності - від міського самоврядування до газового, а потім і електричного освітлення, телеграфу, телефону, сучасного водогону і каналізації, електричного трамвая, десятків газет і видавництв, цілої плеяди письменників і художників. Стрімкий розвиток міста приваблював шукали кращого життя вихідців буквально з усіх європейських країн. Їхали в Одесу німці, італійці, англійці, греки, євреї, французи. Навколо міста і по всьому велетенському краю створювалися колонії, де селилися німецькі та голландські фермери, французькі винороби. І нікого не хвилювала національність і релігія нових поселенців. Головними були їх працьовитість, професіоналізм і чесність. У цьому місті вони знайшли свою нову батьківщину, перетворивши за недовгий час містечко і голий степ в уособлення мрії про благодатний край.
Таким чином, Одесі, перебуваючи тоді в аж ніяк не спокійний час постійних воєн і з Наполеоном, і з турками, не завадило стати зразково-європейським містом. Але...
Нажаль, революція і громадянська війна зруйнували дуже багато, скоротивши населення міста на третину. А радянська влада, що перемогла, звела «третю столицю» імперії (так тоді називали Одесу) до рангу губернського міста, що призвело до серйозного відтоку культурних сил. Адже світло нашої школи літератури - Бабель, Катаєв, Ільф, Петров і багато інших - не хотіли і не могли змиритися з повзучою і нав'язливою «совковою» ідеологією. Якщо за радянських часів промисловість, флот і порт з наукою ще якось отримували певний розвиток, то культура опинилася під жорстким цезурним гнітом, що витісняла все талановите. А з приходом Української самостійності, що швидко перейшла в олігархічну самостійність, стало винищуватися і все те, що було створено в «совку». Почалося від розпродажу флоту до знищення фабрик, заводів, науково-дослідних інститутів, мережі профспілкових оздоровниць, курортів і т.д.
В результаті, ми маємо на сьогоднішній день фактично бідну країну, в якій європейське місто стало «сірим», що відображає всю печаль нашої спільної дійсності. При цьому деякі з нас переживаючи і страждаючи, шукають Європу десь на стороні. Так може ми її відновимо в українській Одесі і побудуємо на території всієї нашої держави? Або хтось вважає, що ми не здатні на це?
Безумовно, в умовах нинішньої демократичної системи влади за будь-яких обраних президентів, депутатів, призначених чиновників ці питання ми навряд чи вирішимо. Залишається йти тільки шляхом її зміни на систему «Громадянська республіка», в якій забезпечуються умови громадянам досягати бажаного.