В останні роки опалювальні сезони стають для України та її мешканців все більш складнішими. Громадян “радують” черговими підвищеннями газових тарифів, високими цінами на гарячу воду та новими схемами сплати теплопоставок. Не знижується також гострота питання з газовими закупками та й рішення про початок та закінчення подачі тепла не завжди збігаються з погодніми умовами.
Усе частіше виникає ситуація, коли ще до ввімкнення батарей, або після їх вимкнення, природа видає сюрприз у вигляді декількох холодних тижнів. Спробуєм розібратися, що чекає громадян України в опалювальному сезоні.
Яка ж ситуація на даний момент? Скільки потрібно газу?
Згідно з підрахункам Міністерства енергетики й вугільної промисловості України щорічна потреба в блакитному паливі оцінюється приблизно в 25-30 мільярдів кубометрів. Та в основному більшу частину газу приходиться закуповувати. Однак уряд не втрачає надії перейти на власне газозабезпечення. Так, наприклад в парламенті говорять, що вже до 2020 року можна налагодити видобуток власного газу, який повністю покриє потреби підприємств та громадян.
Варто зауважити, що тарифи, які встановлені для населення країни, мають пряму залежність від імпортних цін, а їх зріст завжди тягне за собою поетапне підвищення вартості багатьох видів послуг ЖКГ. Якщо країна зможе запасати власний газ у потрібній кількості, то тарифікація комуналки зразу ж зміниться в кращу сторону,- стверджують парламентарі.
Цікаво, що в часи СРСР Україна відносилась до категорії крупних газовидобувальників, видобуваючи по 50-60 млрд. кубів газу щорічно. Зараз практично всі відомі родовища виснажені на 80-85%. Тому ми вимушені закуповувати імпортний газ, витрачаючи мільярди доларів кожен рік. Також потрібно шукати нові місця для буріння свердловин. Звісно, все це можна зробити лише при наявності інвестиційних вкладень.
Парламентарі з комітету по питанням паливно-енергетичного комплексу кажуть, що ставку ренти потрібно зменшити хоча б до 12%, а також знизити ступінь бюрократії в даному сегменті. Зараз інвесторам для розробки нового родовища потрібно отримати більше чотирьох десятків дозвільних документів, що займає приблизно 2 роки. Для прикладу, у країнах Євросоюзу адміністративні процедури займають лише півроку.
І знову нам відверто згодовують лапшу. Власний видобуток газу, зниження ренти та ступеня бюрократії проблему підвищення тарифів не вирішують.
1. Ступінь зниження бюрократичних дозвільних процедур при чинній системі влади не зміниться ніколи (якщо хтось має іншу думку, готові вислухати.)
2. Інвестори для того й інвестують, щоб отримувати прибуток. Про які зміни тарифікації комуналки в кращу сторону йде мова?
3. І взагалі чому це вартість газу власного видобутку має бути нижчою ніж імпортований?
Відповіді на питання є, а саме:
1. Зміна системи влади на Громадянську Республіку.
2. Інвестувати в розробку родовищ має держава, а не місцева чи імпортна олігархія. І прибутки від реалізації енергоносіїв мають йти на розвиток соціальної сфери, оборону, будівництво та ремонт доріг, розвиток держави в цілому.
3. Енергоносії не можуть бути дешевими. Низькі тарифи, субсидії і різного роду пільги спонукають до “розбазарювання” природних ресурсів, імпортованих чи власних. Лише 100% облік та можливість самостійного контролю та економії використаних енергоресурсів дасть можливість громадянам отримувати якісні комунальні послуги та енергоносії, а державі кошти на розвиток та покращення життя:)