Під час проживання на квартирі, я відчув суттеві «покращення» у вигляді шалених квитанцій за тепло. Це сталося через те, що в нас не новий будинок, а тому ми маємо оплачувати за все.

Почавши шукати варіанти, я знайшов варіант — лічильник тепла, коли мешканці мають об’єднатись з метою економії своїх грошей.

Економія – 10-30%. Вартість – 40-70 тис грн. (150-200 тисяч із автоматичним погодним регулятором і 65-100 тисяч із регулятором тепла). Час – 2 місяці. Після встановлення лічильника тепла на будинок власники квартир починають платити не за відвантажене за нормативами тепло (яке на шляху до будинку обігріло ще й теплотрасу), а за реально спожите. Вартість спожитого тепла потім розподіляється між квартирами за їхньою площею або за індивідуальними квартирними лічильниками.

Лічильник тепла – не засіб економії, а лише необхідний і стимулюючий до неї чинник. Він фіксує реальну величину теплової енергії, використаної за певний час. Для споживача установка приладу обліку теплової енергії лише замінює систему оплати за нормативом на систему оплати за фактично спожите тепло. Як правило, в підсумку сума платежів виходить менша.

Лічильник тепла на багатоквартирний будинок варто встановлювати разом із автоматичним погодним регулятором або регулятором тепла. Автоматичний погодний регулятор дозволяє автоматично додавати тепла у квартири, коли температура на вулиці падає, і навпаки. Регулятор тепла відповідно до заданих температурних та часових параметрів зменшуватиме або збільшуватиме витрату теплоносія. Такі пристрої коштують дешевше автоматичного погодного регулятора.

Складові:

  • лічильник тепла;
  • погодний регулятор або регулятор тепла;
  • організація-теплопостачальник (наприклад, для Києва це – «Київенерго»);
  • балансоутримувач будинку (ЖЕК, ОСББ, товариство);
  • спеціалізований підрядник з монтажу лічильників тепла, який має відповідні ліцензії.

Як це зробити:

  1. Вибрати людину, мешканця будинку, яка візьме на себе роль організатора процесу. Це не означає, що вам потрібно створювати ОСББ, це може бути просто разова самоорганізація власників квартир (далі – «будинок») для встановлення лічильника на дім.
  2. Будинок вибирає підрядника на встановлення лічильника.
  3. Будинок отримує технічні умови для встановлення лічильника у своєму домі від теплопостачальника.
  4. Підрядник на встановлення лічильника розробляє індивидуальний проект, рекомендує тип лічильника і погодного регулятора або регулятора тепла. На цьому етапі потрібно вибрати модель лічнильника.
  5. Підрядник на встановлення лічильника погоджує робочий проект у теплопостачальника та в Енергонагляді.
  6. Мешканці будинку скидуються грошами на купівлю і встановлення вибраного і погодженого лічильника і погодного регулятора.
  7. Підрядник купує і монтує лічильник і погодний регулятор.
  8. Організовується зустріч будинку, баланосутримувача будинку, теплопостачальника і підрядника з монтажу лічильника. Теплопостачальник пломбує лічильник.
  9. Підрядник на встановлений лічильник проводить пусконаладні роботи.
  10. Будинок розраховує, який відсоток вартості спожитого тепла платитиме кожна квартира взалежності від її площі, або приймає до уваги наявність індивідуальних лічильників тепла у квартирах.
  11. Складається договір на розрахунок за тепло на основі даних лічильника із теплопостачальником.
  12. Тепер мешканці будинку платять тільки за спожите ними тепло.
  13. Повірка лічильника відбувається через 4 роки.

Лічильник тепла на багатоповерхівку можна поєднати із установкою індивідуального теплового пункту (ІТП). Це дає економію тепла у 20-25%. Перевірено роками. Виготовляється в Україні. Наприклад, у Білій Церкві (Укрінтерм). ІТП поеднує у собі кілька функцій, все залежить від комплектації. Але суть його основної роботи у тому, що при досягненні заданої температури у приміщенні відключається подача теплоносія з центрального опалення (ЦО) і включається внутрішня циркуляція. Як результат, задіюються внутрішнє тепло будівлі, зовнішнє тепло від сонця, тепло від приборів і людей у приміщенні. Окрім цього, встановлюється рівномірне розподілення тепла по будинку. Коли температура снижується до нижнього допустимого рівня, включається підпитка від ЦО через тепловий лічильник. За рахунок раціонального використання тепла і виникає енергоефективність процесу опалення.

– Лічильник повинен бути занесений в Державний реєстр засобів вимірювальної техніки.

– Необхідно звертати увагу на міжповірочний інтервал (2 або 4 роки) – чим він довший, тим краще.

– Ультразвукові лічильники дещо дорожчі, але працюють надійніше (відсутні рухомі частини).

– Дуже важливо кваліфіковано налаштувати регулятор для забезпечення максимальної економії без погіршення комфорту.

– Необхідно передбачити кошти на обслуговування лічильника та регулятора в процесі експлуатації. Мешканцям будинку варто виділяти на це кошти, тим паче, що термін окупності встановлення лічильника з погодним регуляторм становить менше року.

– У результаті встановлення лічильника тепла теплопостачальник втрачає частину прибутку. Тому слід бути готовим до опору з його сторони та, за необхідності, залучати до процесу фахових правників.

– Найбільша економія відбувається, коли опалювальний сезон уже розпочався, але на вулиці ще досить тепло. Загальна економія теплової енергії складає в залежності від типів будинків та теплових мереж від 15 до 35%.