Конститу́ція Украї́ни — основний закон держави України. Ухвалений 28 червня 1996 року на 5-й сесії Верховної Ради України 2-го скликання. На пам'ять про прийняття Конституції в Україні щорічно святкується державне свято — День Конституції України. Конституція України, прийнята 1996 року, змінювалася 6 разів.
Конститу́ція Украї́ни визнана однією з кращих в світі, але толку від цього — Україна в задниці. Справа не в конституції!
Конституція України сьогодні — це шмат паперу. Доки її гарантом буде представник олігархії, доти вона годитиметься лиш в якості підставки під чашку з чаєм!
Конституція України повинна виконувати свої функції: політичну, юридичну, установчу, ідеологічну, обмежувальну та зовнішньополітичну, і, відповідно, служити цими функціями усім без виключенням громадянам країни, які є основою держави, а не тільки певному прошарку суспільства, які наділені правами, створеними для себе і «обслуговуючого персоналу».
Рівність в правах — є рівність не декларативна, а фактична, але така можлива лише тоді, коли Конституція, як Основний закон держави, буде створена для громадян цієї держави, які наділені правом на зміну персоналу, котрий його обслуговує, а не для персоналу, який знищує і приводить в рабство і вигнання свій народ, який поневіряється в заробітках по усьому світу, при цьому отримавши у спадок від своїх предків найкращу землю у світі.
Конституция у нас реально хорошая, только на практике она не работает и никогда не работала. А значит, и толку, соответственно, нет и пока систему в целом не изменим, то и не будет! Печально, но факт.
Якщо конституція є, а справи в країні погані, то немає значення, чи взагалі є та конституція. Навіть, якщо в ній все гарно написано, але на практиці все погано, то це просто вже зайвий документ.
Що стосується нашої Української Конституції, то тут є два головні аспекти. Перший гарний і другий гарний.
Перший аспект.
Незалежній Україні майже 30 років. Це факт. Так чи інакше, але діюча Конституція встановлює лад в країні, а сама країна незалежна. Це означає, що наша Конституція доказала те, що це реальний Основний Закон реальної держави. І держава фактично живе по тих правилах, які передбачені діючою Конституцією.
Другий аспект.
Враховуючи те, що влада повністю весь час належить олігархії. А правління олігархії призводить до постійного погіршення стану України, то це значить, що діюча Конституція — олігархічна. Тобто вона встановлює такий порядок, при якому до влади може прийти лише бізнес. Ясна справа, що це погано. Гарна складова в цьому те, що всі нарешті мають зрозуміти, що треба змінювати не персоналій в урядах, а сам діючий лад. Тобто треба повністю змінити Конституцію. Зробити так, що демократична формула (гроші-вибори-прихід до влади-повернення грошей із прибутком) перестала діяти, бо саме така формула закладена в діючій Конституції.
Конституція — паровозик чи гіперлуп?
Що краще працюючий, але тихохідний паровозик чи надшвидкісний, але ні хрена не працюючий Гіперлуп? Отож.
Та ж сама ситуація з конституцією України. За умови, що вона ніколи не працювала належним чином, її кілька разів «пАкращівалі» та удосконалювали. Або навіть ставили раком (в колінно-локтьову позицію) під конкретну особину.
Чи могла ВОНА (Конституція України) за таких обставин стати ЧИМОСЬ для Громадян України.
НІ! НІ! І ще раз НІ!!!
В повсякденних розмовах з пересічними представниками населення та особами, які вважають себе Громадянами України я неодноразово чув: «Конституція? Для мене це лише клаптик паперу з буквами».
Ось це і є тією причиною, яка не призвела до встановлення Диктатури ЗАКОНУ в державі та формуванню ГРОМАДЯН України (як масового явища).
І до тих пір, поки ВОНА (Конституція України) лишатиметься для більшості Громадян збіркою букв та слів (без жодного повсякденного сенсу) нічого не зміниться.