Мало хто з сучасних європейців пам’ятає, що відбулось 400 років тому під Хотином і яке це має значення для сучасної Європи. Ще меньше людей пам’ятає, що було 370 років тому у Вінниці. Багато часу пройшло, але все-таки, ну-мо, згадаємо про ці важливі і знакові історичні події.
Почну з меншої масштабом, проте дуже важливої для Вінниці, оборони міста полковником Іваном Богуном та козаками Вінницького полку.
Далекого березня 1651 року, чорною хмарою на Вінницю насувалось вороже військо. По дорозі каральна експедиція Мартина Калиновського вже знищила Ямпіль, Шаргород, Красне. Не жаліли нікого. Та сама участь чекала й Вінницю.
Іван Богун приймає рішення тримати оборону, організовує містян і приймає бій. Десятиденна облога закінчилась цілковитою поразкою поляків, які з ганьбою тікали з великими втратами.
Набагато більше за масштабом і значенням була битва під Хотином. Османська орда, до 300 тисяч осіб, впевнено наступала на Річ Посполиту, маючи наміри захопити центральну частину Європи. Все складалось на їх користь, сили були нерівні.
Але в результаті, як не дивно, османці зазнали поразки. Вирішальну роль в цій битві зіграли козаки, очолювані Петром Сагайдачним.
Наслідки Хотинської битви мали велике міжнародне значення. Ця битва змусила Османську імперію відмовитись від планів завоювання Європи.
В обох випадках, дуже важливі перемоги були здобуті завдяки діям козацьких полководців - Івана Богуна і Петра Сагайдачного та майстерності і мужності козаків.
У той час, козацькі Отамани були політичною, військовою, адміністративною та судовою владою в Україні - національною політичною елітою. Важливо наголосити, що Отаман ніс всю повноту влади і відповідальності за свої дії. В умовах постійної війни його рішення були максимально важливими, без права на помилку. Були випадки, коли невдатливих отаманів карали на смерть, що зокрема сталось з отаманом Яцьком Бородавкою під час битви під Хотином.
У сучасній Україні часто порушується питання національної політичної еліти. За 30 років при владі були різні президенти - від комуніста до артиста, проте примарною залишається надія на раптовий прихід до влади справжнього патріота і державного діяча.
Хоча у нас з вами завжди залишається два ресурси - людський і організаційний.
Лише організовані дії ідейно згуртованої команди однодумців можуть змінити ситуацію в державі (як це було колись, 400 і 370 років тому).