У всі часи земля та її надра були, є і будуть ласим шматком. Той, хто володіє цими ресурсами, завжди буде забезпеченим. Тому за землю, за корисні копалини постійно точиться боротьба. Останнім часом це особливо гостро відчувають на собі громадяни України, особливо в розрізі зростання цін на газ українського видобування.
Відповідно до Конституції України земля та її надра є об'єктами права власності українського народу. Тобто, вони належать усім українцям без винятку. Чи означає, що без винятку — це і тим, хто живе, і тим, хто ще народиться?
Фактично земля та її багатства не були ніким створені, а знаходились на планеті незалежно від нас та нашого бажання. З такої точки зору саме поняття приватної власності на землю стає безглуздим. І ресурси мають використовувалися таким чином, щоб приносити користь усім громадянам України, якщо ми говоримо про українські землі. А Уряд нашої країни має забезпечити такі умови, за яких користування ресурсами відбувається якомога ефективніше та відповідальніше, приносить максимальну користь громадянам нашої країни. Це одна з точок зору. Тож чи може бути земля предметом приватної власності? Продаж або оренда? Як має використовуватись земля та її надра?
Ціна завжди змушує задуматися над тим, як слід використовувати ті чи інші ресурси.
Чи мають бути ресурси дорогими? Висока вартість спонукає до економії, а не бездумного розбазарювання. Але тут має діяти залізобетонний принцип. Ресурси першої необхідності повинні коштувати стільки, скільки громадяни можуть за них заплатити. І крапка.
У підсумку, хотілося б примирити поборників права власності на землю та ресурси, а також прибічників державної власності на них.
У жодній цивілізованій країні світу право власності на землю (а, отже, і на все, що в ній) не є абсолютним. Земля завжди може бути або конфіскована, або викуплена за ринковою ціною в інтересах міста (громади, країни тощо). Ніхто не може на плодючій землі будувати хімзавод. Ніхто не може на своїй земельній ділянці розливати відпрацьоване автомобільне мастило і т.п.
Хоч у більшості країн формально земля може перебувати у власності, але реально це право власності обмежене численними законами, директивами, розпорядженнями, статутами. Не все так просто в світі, як здається. Якщо хтось вважає, що в Америці він зможе придбати собі шмат землі і робити з ним все, що йому заманеться — він глибоко помиляється. І не відомо де «земельна свобода», на сьогодні, більша, в Україні чи в США.
Автори Д. Чубко та О. Черниш, члени Ради ГО «Поступ»