Громадянська організація «Поступ», пропагуючи ідеологію «ГРОМАДЯНСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ», веде активну роботу із залучення нових людей до лав організації. В процесі цієї роботи ми періодично отримуємо цікаві питання. Наводимо одне із таких питань і відповідь на нього.
Питання від Славіка Кошельника: «Я так розумію, що функції влади при управлінні державою громадянином включають в себе і виконавчу, і судову, і законотворчу»?
Відповідає Дмитро Тацій, член Виконкому ГО «Поступ»
«Все вірно розумієте! Функції влади будуть і виконавчі, і законодавчі, і судові. Але можна сказати далі. Ми взагалі не згодні із поділом влади на гілки. Вся влада має бути монолітною, без будь-яких поділів.»
Коментар від Валентина Широчкина
«Особисто для мене єдина монолітна влада без поділу на гілки й напрямки діяльності, та ще й керована безпосередньо всенародними рішеннями не зрозуміла. У влади є маса різних функцій і зобов’язань. На різних посадах мають бути різні фахівці. Це має бути злагоджений механізм, керований фахівцями. Питання вибору та призначення цих фахівців — теж не питання для всенародних рішень. Я вважаю, що механізм делегування повноважень доцільно застосовувати в межах депутатських повноважень для депутатів верховної та місцевих рад. А ці, уповноважені народом депутати, які мають необхідний рівень освіти, досвіду та народної довіри вже вирішують всі питання в межах своїх повноважень».
Відповідь Максима Твердохліба Валентине, Ви кажете про всенародні рішення. Але ж ніяких "всенародних" рішень не має бути. Всі рішення приймають ОРГАНИ ВЛАДИ! Ми бачимо такі ж рівні органів влади, як і зараз: центральний, обласний та районний. Може бути й більше, але це якщо виявиться доцільним. Відсутність поділу на гілки влади означає не те, що рішення приймаються всенародно. Бо всенародно — це пряма демократія, проти чого ми категорично проти. За все відповідають ОРГАНИ ВЛАДИ! Головний орган влади — Верховна Громадянська рада. Якщо вона приймає закон, то вона й має відповідати за те, щоб цей закон правильно працював. А сьогодні не так. Сьогодні закони примає Верховна Рада, а відповідальність за його виконання покладється на Кабмін чи Президента. Це означає, що Кабмін може сказати, що закон не виконується тому, що він поганий. А Рада може сказати, що закон не виконується тому, що виконавець просто не може його виконанти. Виходить, що є конфлікт між законодавчою і виконавчою гілкою. Так само є конфлікт і між судовою гілкою. Наприклад, Рада приймає закон, конче потрібний. Але є опозиція, яка контролює незалежний Верховний суд. Ось цей суд і може робити так, щоб цей закон не виконувався. І прикриватись буде тим, що закон зробили із порушенням чогось, наприклад, Конституції. Саме це сьогодні часто робиться, щоб зупитини якісь управлінські рішення. При чому ніякої відповідальності за призупитення дій суд не несе. Тобто, суд може все зупинити і все стане, і ніхто за це не буде нести ніякої відповідальності. Це зараз так. Поділ на гілки влади себе виправдовує при демократичній системі. Коли потрібна система противаг, щоб при владі не виявилось якесь одне олігархічне угрупування. При громадянській республіці вся влада в руках громадян через їх Делегатів (Представників), які не обираються, а делегуються. Тому і не має потреби робити противагу одних груп громалян проти інших. У тих делегатів, у кого буде більше повноважень, буде і весь пакет управління країною. Весь — і законодавча, і виконавча, і судова гілки. А якщо такі делегати почнуть робити щось не те, то швидко будуть втрачти повноваження, які будуть переходити до інших. Це й буде запобіжником того, щоб не діялось чогось того, що не потрібно громадянам.