Іноді постає питання про те, що та чи інша організація споживча або ідеологічна. Проте не завжди розуміють, в чому між ними різниця. А ще менше розуміють, навіщо взагалі це розуміти.
Почнемо з другого питання: навіщо вміти розбиратись, яка перед вами організація: споживxа або ідеологічна?
Наш світ так побудований, що в ньому майже виключну вагу мають всілякі організації людей. Це і партії, і профспілки, і безліч всяких громадських організацій та ініціатив. Фактично весь світ керується за допомогою об’єднань громадян. Це значить, що якість життя багатьох громадян напряму залежить від таких об’єднань. Тому і розумітися на них вкрай корисно і важливо. Від цього залежить також і якість влади у будь-якій країні.
Прийнято вважати, що споживча організація це така, в яку люди вступають, щоб отримати якийсь зиск від участі в такій організації. А ідеологічна – це така організація, в якій є якась ідея. Тобто не просто споживчий підхід, а ідеологічний базис. Тобто організація більш високого рівня, ніж просте тваринне споживання.
Але такий підхід примітивний, шаблонний і не відображає сутності питання. Бо на будь-яку споживчу організацію можна наліпити якусь гарну і благородну ідею. Наприклад, зібралися п’яниці, щоб просто разом пити горілку, разом її добувати, бо так вигідніше. Але ж не хочеться п’яницям, щоб їх гурток назвали гуртком п’яниць. Ось і можуть придумати самі собі якусь маску для маскування. Можуть назвати такий гурток – клуб вільного і незалежного спілкування. І потім добавляти, що головна мета – не горілку хлестати, а про щось високе теревеніти під цю горілочку. А може бути і навпаки. Може бути якесь об’єднання громадян із справді, високою метою. Наприклад, підвищення рівня культурного розвитку дітей-інвалідів. І дійсно, така організація цим займається. Але при цьому її члени можуть використовувати цю організацію і для вирішення власних потреб, наприклад – захист своїх законних прав. Тоді цю організацію можуть звинуватити в тому, що ця організація лише прикривається дітьми-інвалідами, а насправді їх цікавлять лише звичайні споживчі цілі.
Як бути із цим, як розібратись?
Для цього існує універсальний метод.
Необхідно вияснити лише одне питання. А саме для чого вступають люди в ту чи іншу організацію?
Є всього два варіанти:
Варіант А: людина вступає в об’єднання громадян для того, щоб щось ВЗЯТИ!
Варіант Б: людина вступає в об’єднання громадян для того, щоб щось ВІДДАТИ!
В першому випадку людина знаходиться в організації до тих пір, поки те, що вона отримує від участі в організації більше, ніж те, що вона вкладає. Причому отримувати можна не тільки матеріальні речі. Отримувати можна гарне спілкування, налагодження ділових зв’язків, налагодження любовних зв’язків, організацію колективного захисту, доступ до державних посад (це майже всі партії) тощо. Споживча організація зовсім не означає, що це погана організація. Є маса дуже корисних правозахисних організацій. Але все одно діє залізний принцип: вступають для того, щоб отримати щось.
В другому варіанті людина приєднується для того, щоб щось віддати. Віддати свою енергію, час, гроші задля досягнення якось великої чи не дуже великої мети. Але в цьому випадку людина не розраховує на те, що взамін отримає якість матеріальні або нематеріальні блага. В цьому випадку члени таких об’єднань будуть діяти до тих пір, поки будуть підтримувати цю ідею. Саме і говорять в таких випадках: працюють «за ідею», на відміну від організації першого типу, коли працюють задля якогось зиску.
Небезпека в тому полягає, що дуже часто звичайні споживчі організації прикриваються ідеєю, а насправді їх мета – особиста вигода. Ми всі це відчуваємо на собі, коли бачимо, що всі діючі політичні партії України мають мету лише в тому, щоб займатись самозбагаченням. Хоч вони абсолютно всі базікають про якість високі матерії і про якусь користь, яку несуть суспільству та Україні.
Якщо Ви зустрічаєте на своєму життєвому шляху якусь партію або громадянський рух вже розвинуті або такі, що тільки починають розвиватись, і вони кажуть, що їх мета – побудова Сильної України, то як узнати що насправді криється за цими красивими гаслами? Це просто. Візьміть і подивіться що і скільки кожен член такої структури витрачає і що за це отримує взамін? Якщо виявиться, що отримують взамін більше, ніж витрачають, то це споживча організація. Тут присутня користь. А якщо нічого не отримують крім задоволення від того, що щось віддають заради якоїсь мети, то це і є ідеологічна організація. В першому випадку така організація ніколи не досягне задекларованої мети. І вона ніколи не стане масовою. В другому випадку мету також може і не буде досягнуто. Але в будь якому випадку рух до цієї мети буде продовжуватись до тих пір, поки будуть мати життєву енергію члени такої структури. Саме такі організації становляться масовими і саме з таких організацій виростають ті, які правлять суспільством.
***
Під час обговорення цього матеріалу було отримано такий коментар:
«Напрашиваются два комментария: - на простом альтруизме и пресной идее далеко не уедешь... по крайней мере, не быстро, медленно; - у идеологической программы тоже видна четкая высшая цель, более амбициозная, чем у потребительских - это Власть. А у кого Власть, у того все, и о наживе думать не царское дело... Идеологически-потребительская получается программа.
Тут мысль заключается в следующем, - сама «идеология» - это и есть конечный продукт? Или конечным продуктом идеологического подхода, является Власть? Или во власти, как в инструменте, нет необходимости в построении Гражданской республики?
Відповідь:
Конечный продукт - это и не власть, и не сама идеология. Конечный продукт - Великая Украина. Построить ее возможно только на основании конкретного плана. Этот план и есть идеология. Но создать Великую Украину можно и без прихода к власти. Для этого необходимо суть новой системы власти и суть принципов построения Великой Украины ВНЕДРИТЬ В СОЗНАНИЕ МАСС! И всё, этого будет достаточно. Поэтому и не обязательно приходить к власти, чтобы добиться нашей цели. Но, как показывает практика. Те, кто движется таким путем, в результате получают власть как бесплатный бонус. Но те, кто идет таким путем, идут точно не ради власти. И не ради конкретной выгоды, т.к. внедрять идею можно долго. Дольше даже, чем одна человеческая жизнь. В таком случае те, кто этим занимается, при своей жизни не получит ни власти, ни увидит нового государства. Вот таких людей мы и ищем. Готовых морально к этому. И, прошу заметить, это совсем не альтруизм.