Нещодавно польський Сейм ухвалив постанову щодо Волинської трагедії, яку в Польщі офіційно називають "Волинською різаниною". В постанові серед іншого міститься заклик до "визнання провини".
"11 липня 1943 року на Волині сталася Кривава неділя — кульмінаційний момент Волинської різанини, геноциду, спланованого керівниками Організації Українських Націоналістів (ОУН) з метою знищення поляків на південно-східному прикордонні, в частині Полісся, Люблінщини та Підкарпаття", – йдеться в постанові Сейму.
А трохи раніше, в травні, речник польського МЗС заявив, що президент України має офіційно вибачитися перед польським народом за Волинську трагедію. Український посол в Польщі Василь Зварич достатньо жорстко відповів. Він назвав неприйнятними будь-які спроби нав'язати президенту України чи Україні те, що треба робити по відношенню до колишньої трагедії.
І це робиться на фоні розмов про дружбу із Україною, про глибоку взаємну інтеграцію аж до створення спільного об'єднання держав — Міжмор'я.
Як до цього ставитись?
До Волинської трагедії треба ставитись як до факту історичного злочину. Незалежно від того, хто його вчинив і за яких мотивів. Вбивство мирних і українців, і поляків, які здійснювались в той час з обох боків, – є злочином і не повинен мати прощення.
А от щодо причин злочину, то тут потрібно спільно розбиратись. Щоб не допускати подібного в майбутньому.
Цікаво, що 17 грудня 2014 року, під час виступу у Варшаві перед обома палатами польського парламенту та за присутності польського Президента Коморовського, прем'єр-міністра та членів Уряду Польщі, Президент України Порошенко попросив у поляків пробачення за Волинську трагедію.
Тепер поляки хочуть, щоб і Президент Зеленський також почав вибачатись.
Вони хочуть, мабуть, щоб кожен Президент України робив так само. А ми багато бачили, коли аналогічно польські Президенти вибачались в Україні за дії Польщі проти українців?
Якщо йти таким шляхом, то кінця-краю не буде.
Якщо ми хочемо будувати нові відносини, то треба не змушувати один одного вибачатись, а визнавати злочини злочинами і назавжди їх залишати в історичній пам’яті, як застереження!
Переможемо.
ЗА ВЕЛИКУ УКРАЇНУ!