Пару днів тому Путіну на його зустрічі із воєнкорами задали таке запитання: "...рано или поздно контрнаступление Украины завершится, но очевидно что какие бы потери не понесла Украина, западные страны продолжат поставлять вооружение. Здесь вопрос. Что дальше? Мы будем готовиться отражать новое наступление? Или сами пойдем вперед? А в таком случае насколько далеко? Мы готовы пойти в этот раз до наших новых границ России или так далеко как получится?".
Відповідь Путіна: "Я это могу сказать Вам только с глазу на глаз. А вообще все будет зависеть от потенциалов, которые сложатся на момент окончания этого, так называемого, контрнаступления. Вот это ключевой вопрос".
Уявіть собі таке саме запитання, але вже до української влади:
"Що буде, коли наш контрнаступ завершиться? Бо він же має колись завершитись?"
Відповідь, яку дасть наша влада і майже кожний громадянин України очевидна: ми будемо готувати новий контрнаступ, будемо боротись до тих пір, різними способами, поки не звільнимо наші території всі!
Ми точно не будемо сидіти і думати, продовжувати звільняти нашу землю чи нехай ворогу залишається!
Ця відмінність в підходах чітко свідчить про різницю між метою війни України та Росії. Для України ця війна визвольна, це захист, це справедлива війна, за те, щоб існував український народ та його держава! А Росія за що воює? На це прямої відповіді поки ніхто не дав.
Така відмінність обумовлює нашу беззаперечну перемогу рано чи пізно. Бо наші дії справедливі. А справедливість рано чи пізно перемагає. Але при умові, якщо за неї боротись.
Світ належить тим, хто бореться. І Велику Україну треба буде виборювати. І проти олігархії, і проти громадянської імпотентності частини українців (яких "політика не цікавить"), і проти зовнішніх ворогів!
"Борітеся – поборете,
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!"
(Т.Шевченко)
Переможемо.
ЗА ВЕЛИКУ УКРАЇНУ!