Зараз всі коментують розмову голови Китаю Сі із Президентом Зеленським. Про результати розмови можна лише здогадуватися. Але вже з'явилась купа різних "експертних" версій.

Наприклад, є версія, що наступним жестом "доброї волі" буде відступ росіян з атомної станції. Це покаже, що Китай має вплив на процеси, і що росіяни ним повністю контролюються. І що переговори рухаються в бік фінішної прямої. Питання: що собі виторгував Китай?

Є така версія: це є спроба з боку Пекіну запобігти початку активної фази українського контрнаступу та нав’язати переговори для замороження існуючого статусу-кво на полі бою.

Версій багато. Їх усі об'єднує одне – вони всі висмоктані з пальця і ніякого відношення до реальності не мають. Ті, хто щось реально знає, – мовчать. Бо якщо почнуть базікати, то зразу опиняться за межами кола тих, хто знає реальний стан речей.

Але можна сказати точно, що Китай визначився зі своєю роллю у війні і почав діяти. Як і обіцяв два місяці тому, коли презентував свій мирний план.

Наскільки це буде ефективним – час покаже. Але певну оцінку вже можна побачити від інших.

Ось приклад публікації одного з російських токсичних каналів, а там всі канали пишуть тільки те, що Кремль вимагає:

"Это важный жест китайских партнёров на пути к реальному урегулированию конфликта. Таким образом Китай становится в конфликте реальным миротворцем и претендует на роль основного посредника в будущих мирных переговорах.
Сегодня стало известно, что Китай направит своего представителя на Украину и в другие страны для консультаций по урегулированию – этим представителем стал бывший посол КНР в России Ли Хуэй.
Еще один важный жест китайских властей: известно, что при Хуэе отношения между нашими странами активно развивались и крепли, он хорошо знает Владимира Путина…".

Тобто, Кремль дуже смачно лизнув дупу Пекіну за це його включення і навіть не приховує цього.

Але ж і американці позитивно це оцінили. Чого раніше не робили. У США вітають переговори між лідерами двох країн. Однак там сумніваються, що це призведе до миру в Україні.

Тобто, поступово питання миру виходить на вищий рівень: США – Китай.

Україна чекає, бо не є самостійною країною.

Переможемо!

ЗА ВЕЛИКУ УКРАЇНУ