У цей день, 6 травня 1686 року, в Москві підписано мирний договір, за яким Річ Посполита визнавала за Московським царством Лівобережну Україну, Київ, Запоріжжя, Чернігово-Сіверську землю і Смоленщину, а південні Київщина і Брацлавщина, спустошені тривалою війною, мали стати нейтральною територією. Для Гетьманщини "Вічний мир" став актом її остаточного поділу на Лівобережжя і Правобережжя і призвів, зрештою, до ліквідації козацького устрою по обидва береги Дніпра.
Це факт.
У Ризі 18 березня 1921 року представниками РСФРР і УСРР, з одного боку, та Польщі — з другого, був підписаний Ризький мир. Який формально закінчив польсько-радянську війну 1919—1920 років, санкціонував поділ українських і білоруських земель між Польщею та Радянською Росією.
Це ще один факт.
Після першої і після другої події Московщина критично посилювалась за рахунок українських земель і перетворювалась на імперію. Фактично, це була україно-московська імперія із центром управління в Москві або Петербурзі. А потім ця імперія захоплювала саму Польщу. Яка знаходилась в окупації до тих пір, поки Україна та Московщина були разом. Тільки роз’єднання Києва та Москви давало можливість Польщі поновлювати свою незалежність.
Історичні уроки поляки, скоріш за все, засвоїли. Мабуть, зрозуміли, що якщо будуть домовлятись із Москвою за рахунок України, то це призводитиме до ліквідації самої Польщі.
Тому на даний момент саме Польщу можна вважати не просто союзником України, а таким союзником, доля якого залежить саме від України. Для Польщі критично важливо, щоб Київ більше ніколи не зближувався із Москвою. Тому цю нашу війну із Росією можна також вважати і в певній мірі війною за незалежність Польщі.
Для України такий розклад також вигідний. Бо створює геополітичні умови для побудови потужної країни – Великої України.
Переможемо!
ЗА ВЕЛИКУ УКРАЇНУ