У цей день, трохи більше ста років тому (18 березня 1921 р.), у Ризі було укладено «Мировий договір між Україною і Росією з одної сторони й Польщею з другої», який підсумував результати Польсько-радянської війни та визначив кордон між переговірними сторонами.
А ще цей договір зафіксував поновлення самостійності Польщі і поділ України між Росією та Польщею. Україна так і не стала незалежною країною.
За такий мир Польща по цьому договору мала отримати від більшовицької Росії протягом року 30 млн золотих рублів у монетах або злитках. А ще отримати 300 паровозів, 260 пасажирських та 8100 товарних вагонів понад ту кількість ширококолійного залізничного транспорту, яка й так перебувала у Польщі. Або взяти це еквівалентом у грошовій формі — 13,149 млн золотих рублів.
І Польща, і Україна були однаково поневолені в царській Росії. Обидві втратили свою державність після розпаду і поділу Речі Посполитої.
І Польща, і Україна оголосили про незалежність після лютневої революції 1917 року в Петербурзі. І почали вибудовувати заново свою державність.
Як так сталося, що Польща не просто отримала незалежність, а ще й землі України частково собі забрала, а Україна так і не стала самостійною?
Факторів було багато.
Але є один фактор, який має суттєве значення – державний настрій лідерів країн.
У той час Начальником польської держави (так посада називалась) був Юзеф Пілсудський. А в Україні були різні лідери: Грушевський, Петлюра, Скоропадський, Винниченко.
Українські лідери постійно перебували в роздумах та дискусіях, з ким краще Україні рухатись: з Росією, німцями, поляками чи самостійно.
А Пілсудський безкомпромісно йшов курсом поновлення Речі Посполитої. Курсом Великої Польщі!
Спочатку з'являється мета, а потім знаходяться і засоби її досягнення. Історія це завжди підтверджує.
Наша мета - побудова Великої України!
Переможемо!
ЗА ВЕЛИКУ УКРАЇНУ