Нічого не змінює. Якщо б від однієї особи, нехай і прем’єр-міністра, там змінювалась політика, то такі особи, як Трасс, не ставали б прем’єрами. У Британії, як і в США, діє олігархічний консенсус. Тобто бізнес, який при владі (олігархія), між собою має згоду, що і як робити. Якщо згода є, то байдуже, хто очолює уряд. Має значення тільки, щоб прем’єр був ефективним менеджером, щоб реалізовувати узгоджений олігархічний курс. Якщо британській олігархії буде вигідно, то курс по Україні не зміниться. А якщо перестане бути вигідно – зміниться миттєво. І не має значення, хто буде називатись прем’єр-міністром.
А тим часом на Росії почали розкручувати командувача їх військ в Україні Суровікіна. Цитують його «мудрі» думки, яких він достатньо встиг наговорити.
Наприклад, Суровікін: «Я не знаю, сколько надо для победы. Просто знаю, что если будет поражение, то не будет России. Ни в каком плане России не будет. Ни ее великой истории, ни культуры. Нас с вами не будет!».
Неясно, цей генерал тупий чи спеціально морочить голову своєму піплу, проте хід його думок гарний. Але насправді, буде чи не буде Росія, залежить не від війни і не від армії.
Потужність будь-якої країни визначається виключно рівнем розвитку економіки. Без розвинутої економіки неможливо мати потужну армію, а не навпаки.
Але генерал правий, Росія рухається до самоліквідації. Але не через невдачі у війні. А тому, що протягом багатьох років руйнувала свою економіку. Замість розвитку економіки росіяни слухали байки Путіна про її розвиток. Приблизно, як і у нас відбувається.
Наша перемога не викликає сумнівів. Але якщо українці будуть продовжувати слухати балаканину влади замість реформ – будемо рухатись туди, куди зараз рухається Росія – до самоліквідації.
Переможемо.
ЗА ВЕЛИКУ УКРАЇНУ!
"Поступ"