Ми отримали запитання-докір, що наполягаємо проводити реформи під час війни. Бо всі зусилля треба направляти на перемогу, а реформи зачекають. Це хибна позиція. Під час війни будь-які реформи проводити набагато легше. Було б бажання влади.
Якщо влада думає про розвиток країни, а не про збереження своєї влади, то має бути постійно реформаторською. Реформи мають йти завжди. А якщо країна занедбана, як Україна, то це умова подальшого існування держави.
Для реформ має бути політична воля та політичний ресурс влади.
Політична воля – це бажання уряду подолати всі перешкоди, які заважають реформам. Без цього ніякі реформи не відбуваються.
Але крім політичної волі необхідний ще політичний ресурс. Тобто влада має не тільки хотіти, але й мати можливість робити реформи.
Саме під час війни можливостей більше.
Головною перепоною реформ є те, що під час їх здійснення може втрачатись популярність влади. Це відбувається, поки реформи не починають давати позитивний результат. Крім того реформи не завжди вдаються з першого разу. Це стримує, бо можна і втратити владу, не дочекавшись позитивних результатів своїх дій.
Цим завжди користується опозиція. Їй вигідний провал реформ. Бо дає можливість самій прийти до влади. Тому вона завжди вставляє палки в колеса.
Щоб подолати опір опозиції, потрібна авторитарна влада. Як правило всі реформи відбуваються за допомогою примусу. Саме можливість влади застосовувати примус і є головним політичним необхідним ресурсом.
Під час війни опозиція слабка. Не здатна організовувати акції протестів, щоб перешкодити діям уряду. Цим треба користуватись. Було б тільки бажання влади. Яке, як ми бачимо, відсутнє. Влада продовжує розповідати, як буде все гарно, але нічого не робить. Каже, що у всьому винна війна, але це не так. Треба розбудити нашу владу від цього летаргічного сну.
Переможемо.
ЗА ВЕЛИКУ УКРАЇНУ!
"Поступ"