Ми отримали зворотню реакцію на наш вчорашній Спротив. Вчора ми написали що «Радянський Союз виховав ціле покоління дегенератів. Які вважали, що світ так побудований, що все всім дається. Що всім рулить партія, і все. Все буде добре. Ці дегенерати не розуміли і не розуміють зараз, що за все в світі необхідно боротись».
Отримали два коментаря:
Перший: «Мені огидно. Ви дегенератами назвали усіх моїх рідних, що виховувалися за часів Союзу. Можна було написати про наївних, але вам плювати. Ви показуєте усім, що покоління старші за 50 років були дегенератами. Що ви робите»?
Другий: «Називаючи певне покоління дегенератами ми повинні розуміти, що в майбутньому знайдеться хтось, хто скаже, що наше покоління — теж дегенерати.
Уявляю собі, якби Віктор Ющенко звертався до виборців не «любі друзі», а «любі дегенерати» — скільки б за нього проголосувало людей? Насправді мова йде про коректне відношення з аудиторією. Думати про людей можеш, що хочеш. А говорити потрібно, не ображаючи один одного».
НАША ВІДПОВІДЬ:
Радянська влада вбивала у людей всі громадянські помисли. Навмисно. Їй не потрібні були громадяни, потрібні були солдати партії, не більше. Вбивалась думка, вбивалось бажання мислити. Тому тут у слові «дегенерат» — відсутня образа, це констатація факту, об'єктивна, на жаль.
На рахунок використання слова «дегенерат» — загалом це емоційно забарвлене слово, яке, на жаль, дійсно, констатує повну імпотентність покоління радянських людей у політичному житті країни. Не бачимо у використанні цього слова небезпеки для сприйняття НАШОЮ аудиторією. Ми не повинні писати, як людям подобається. Ми повинні писати, як думаємо, і збирати навколо себе людей, які підтримують наш хід думок і позицію. Обережними і приємними ми будемо тоді, коли будемо агітувати перед виборами. Зараз головне — знаходити ідеологічно наших людей. Вони зрозуміють це звернення правильно.
Переможемо.
ЗА ВЕЛИКУ УКРАЇНУ!
"Поступ"