Кому і для чого було потрібне вбивство полонених «азовців» у селищі Оленівка під Маріуполем? Чим далі, тим більше версій та припущень. Росіяни, звичайно, в усьому звинуватили Україну. При цьому вигадуючи різні версії, все більш екзотично-дебільні. У всього іншого світу теж багато версій та припущень. Всі закликають до проведення розслідувань.
Але не завжди потрібні результати розслідувань, щоб зрозуміти, що відбувається. Достатньо проаналізувати те, що не потребує доказів. Що є очевидним.
Є такі факти.
Майже одночасно із військовим злочином в Оленівці відбулося ще дві події.
Все більшого розголосу набирає відео військового злочину бурята, який по звірячому вбив українського полоненого. А також серед російських ЗМІ агресивно розповсюджується факт розкидання в Донецьку мін «Лепесток», які точно не є актом військової боротьби, а є тероризуванням місцевого населення.
Ці події ведуть, що очевидно, до двох наслідків.
Після злочину бурята та вбивства «азовців» в Оленівці можна прогнозувати, що зменшиться кількість росіян, які захочуть здаватись у полон українській армії. Будуть боятись того, чим це для них може обернутись.
А після інформаційного вкиду про міни «Лепестки» мають збільшитись антиукраїнські настрої серед російської публіки і в ЛДНР. А також це буде стимулювати ЛДНРських вояків воювати проти України.
Коли потрібно було починати другу Чеченську війну в 1999 році, настрої в Росії були пацифістські. Але при владі був виходець з КДБ Путін. Було підірвано ряд будників із мешканцями в Москві та інших містах. І російське населення змінило свої настрої.
Метод здійснення терористичних актів в Росії є звичайною практикою.
Якщо РФ вдається до таких терористичних дій, то це не від гарного життя. Це повністю підтверджує дані української розвідки про деморалізований стан росіян, які вдерлися в Україну.
Солдатам РФ та ЛДНР варто берегти своє нікчемне життя і не боятись здаватись в полон ЗСУ. Бо Українська армія не вчиняє військових злочинів.
Переможемо.
ЗА ВЕЛИКУ УКРАЇНУ!
"Поступ"