Однією з переваг республікансько-громадянської системи влади (система Громадянської республіки) є те, що відсутній сенс скуповувати повноваження, щоб стати делегатом.
Ми отримали такий коментар:
Скупити повноваження можна. Наприклад, я господар великого заводу. Всі мої працівники віддадуть свої повноваження за мене. І забирати нічого не будуть, бо залишаться без роботи. Так саме і в селах — великі фермери скуплять повноваження селян, бо інакше — віддам тобі твій пай і живи як знаєш.
Пояснення:
По-перше, купуються не голоси.
При делегуванні, на відміну від демократичної системи влади, громадяни не голосують, а передають повноваження. Голос – це дія. Це ти пішов в кабінку і поставив галочку в бюлетені. І все. Назад галочку вже забрати неможливо. Вона так і залишиться в архівах виборчих комісій. При демократії — повноваження дає виборча комісія, на підставі результатів голосування, тобто — кількості набраних голосів (галочок в бюлетенях). Юридичні права стати депутатом дає держава, а не громадянин. Депутат, який отримав такі права, має право голосувати своїм ОДНИМ повноваженням. У кожного депутата в Верховній Раді по одному повноваженню при голосуванні з 450.
А при делегуванні в Громадянській республіці громадяни зразу передають свої повноваження делегату. Ніяких голосувань. І ніяких виборчих комісій. Тобто повноваження дає не держава, а сам громадянин. Держава тільки технічно все це оформлює. Таких повноважень делегат може отримати скільки завгодно, хоч і всі, що є в країні. При голосуванні в Верховній Громадянській Раді в такого делегата буде не одне повноваження, як при демократії, а стільки, скільки йому їх передадуть громадяни. Теоретично він один може забезпечити прийняття будь-яких рішень, якщо в нього буде 50% + 1 повноважень від всіх в країні.
Друге.
Так, скупити повноваження, в Громадянській республіці, можна спробувати. Але який сенс? Якщо громадянин вже на наступний день може їх забрати назад і передати іншому! Це при демократії можна не хвилюватись 4-5 років до наступних виборів, ніхто депутатства не забере.
Що стосується того, що громадяни передадуть свої повноваження господарю заводу чи фермеру, під тиском втрати доходу, чи роботи, то тут все просто. Рабів не треба визволяти. Бо це неможливо. Вони самі мають змінюватись і переставати бути рабами. Вільною — людину робить не хтось інший, а тільки вона сама! Позбавити людину рабської психології неможливо, якщо вона сама себе тримає в такій психології. Тому так, ті, хто буде боятись втратити роботу і за це будуть передавати іншим право управляти своїми життями, то так і буде. Країна має будуватися вільними й незалежними громадянами, а не прислужниками якихось хазяїв.
Переможемо!
ЗА ВЕЛИКУ УКРАЇНУ!
"Поступ"
ІНФОРМАЦІЙНИЙ СПРОТИВ
(24 березня)