Інформаційний простір України переповнений різною інформацією про ТЦК. Ми звернулись до наших поступівських військових з проханням — прокоментувати ситуацію навколо ТЦК. Ось дві відповіді.
Перший коментар.
Юрій Р. (бойовий офіцер, генерал, який воює з самого початку війни, член ГО "Поступ"):
Уявіть — який буде патріотизм у молодого хлопця, який їде з квітами до дівчини на побачення. І раптом — коло нього зупиняється машина, вискакують працівники ТЦК, заламують його, везуть примусово на медкомісію. І в цей же день вже відправляють в частину. Чи буде у такої людини патріотизм і бажання захищати Україну? Як експерт кажу — це кандидат в смертники.
Або інший приклад — привозять призовників. Сто відсотків наркомана або алкоголіка, або з ознаками слабого розуму і що з ним робити? Відправляємо назад.
ТЦК повинно зникнути. Мають бути рекрутингові агенції, які викинуть з практики насильство, "бусифікацію" або, як кажуть, "людоловство".
Насильства не має бути взагалі.
Я почав про це говорити, нажив собі серед командування ворогів.
Тепер стараюсь їх не лютити.
Другий коментар.
Військовослужбовець, НЕ служить в ТЦК і має усі законні підстави не бути в ЗСУ, бо:
а) інвалід;
б) завідувач кафедри — науково-педагогічний працівник.
ЧОМУ НЕ ВАРТО ХЕЙТИТИ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ТЦК ПІД ЧАС ВОЄННОГО СТАНУ І ЯК ЦЕ ГРАЄ НА РУКУ РОСІЙСЬКИМ ІПСО.
З початком повномасштабного вторгнення роZZії в Україну — питання мобілізації стало одним із найважливіших для нашої держави. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК), які замінили колишні військкомати, відіграють ключову роль у забезпеченні ЗСУ новими бійцями.
Проте — навколо їхньої роботи виникають суперечки та критика, в окремих випадках — не безпідставна та навіть відвертий хейт. Однак, цькування військовослужбовців ТЦК є не лише несправедливим, а й небезпечним з погляду інформаційної безпеки України.
Зокрема, некоректно до військовослужбовців ТЦК застосовувати цивільні терміни, як то «співробітники» чи «працівники», оскільки вони, як мінімум, несуть свою службу в умовах війни. Україна воює з агресором, який має значні людські та технічні ресурси. Тому мобілізаційна робота – це не примха, а необхідність, без якої армія не зможе ефективно чинити опір ворогу.
Своєю чергою, військовослужбовці ТЦК не є тими, хто ухвалює закони чи мобілізаційні розпорядження. Вони виконують накази в рамках чинного законодавства, забезпечуючи обороноздатність країни. Їхня робота – це внесок у спільну справу боротьби за незалежність України.
В умовах не тільки гарячої фази війни, а і її частини – гібридної війни, хейт проти ТЦК = гра на руку роZZійським ІПСО. роZZія активно веде інформаційно-психологічні операції, спрямовані на деморалізацію українців та дискредитацію державних інституцій.
Зокрема, у ЗМІ, соціальних мережах та й в цілому в інформаційному просторі поширюються наративи ворога як то:
«Україна кидає людей на фронт, як гарматне м’ясо»,
«Військкомати забирають усіх без розбору»,
«В армію відправляють лише бідних, а багаті відкуповуються».
Ці твердження спрямовані на підрив довіри до ЗСУ, держави та мобілізаційної системи. Коли українці самі поширюють подібні меседжі або цькують співробітників ТЦК, вони фактично працюють на ворога. Тому знищення довіри до мобілізаційної системи та армії вигідне лише ворогу.
Не слід забувати, що ТЦК – це не лише мобілізація, а й підтримка військових і їхніх родин. На військових із ТЦК покладається обов’язок оформлювати виплати, надання юридичної підтримки та супроводження тих, хто отримав поранення чи статус ветерана.
Замість того, щоб хейтити цих людей, краще підтримати їхню роботу або допомогти у вдосконаленні системи. Саме тому критика має бути конструктивною, а не деструктивною. Звичайно, як у будь-якій структурі, в ТЦК можуть бути випадки зловживань чи порушень.
Однак — замість загального хейту — варто діяти через законні механізми: фіксувати порушення та повідомляти відповідні органи; вимагати прозорості та вдосконалення мобілізаційного процесу; пропонувати ініціативи для покращення системи тощо. Українцям важливо розуміти, що ТЦК – це частина системи оборони держави.
Переможемо!
ЗА ВЕЛИКУ УКРАЇНУ!
"Поступ"
ІНФОРМАЦІЙНИЙ СПРОТИВ
(16 лютого)