Проти Росії введено безліч санкцій. Але не всі розуміють, що це, в першу чергу, спрямовано проти Китаю. Колишній Держсекретар США Кондоліза Райс опублікувала статтю в Foreign Affairs. Вона пояснила, чому саме Китай — є головною проблемою для США. І надала ключ до розуміння дій США.
Цитати:
«Потенціал конфлікту виникає на тлі перегонів озброєнь у революційних технологіях: штучний інтелект, квантові обчислення, синтетична біологія, робототехніка, досягнення в космосі та інші. У 2017 році Сі виступив з промовою, в якій заявив, що до 2035 року Китай перевершить Сполучені Штати в цих суміжних технологіях… Як і після запуску Радянським Союзом супутника, Сполучені Штати були змушені зіткнутися з можливістю того, що вони можуть програти технологічні перегони своєму головному супротивнику і це усвідомлення викликало цілеспрямовану протидію з боку Вашингтона».
«Ланцюжок постачання всього, від фармакологічної сировини — до рідкоземельних мінералів, залежить від Китаю».
«Не дивно, що США, врешті-решт, змінили курс, починаючи з адміністрації Трампа і продовжуючи адміністрацією Байдена. Виникла двопартійна угода про те, що поведінка Китаю є неприйнятною. Як наслідок, технологічне відокремлення США від Китаю зараз йде повним ходом, а лабіринт обмежень перешкоджає вихідним та вхідним інвестиціям».
«США практично не беруть участі в торговельних переговорах вже майже десять років. Важко пригадати, коли востаннє американський політик виступав на захист вільної торгівлі».
Якщо схематично, то механізм боротьби з Китаєм, через механізм санкцій, наступний.
Потрібно обмежити вільну світову торгівлю. Для цього потрібні інструменти. Санкції – один з таких інструментів. Їх введення та їх дотримання контролюють США. Саме вони вирішують — проти кого санкції вводити, а проти кого – ні.
В цьому світі продати й купити можна все. Тут санкції не заважають. Але санкції роблять товари дорожчими або дешевшими, залежно від ситуації.
Той, хто контролює санкції, може впливати на конкурентоздатність тих, хто санкції не контролює. Наприклад, введення санкцій проти Росії — робить їх енергоресурси дешевшими. Це вдаряє і по інших торговцях енергоресурсами, бо ціна російської нафти стає демпінговою. Це означає, що США отримують у свої руки важелі впливу на ціну нафти. Але і купити, дешеву російську нафту, можуть також не всі. А тільки ті, кому дозволять (офіційно або неофіційно) ті ж США. Бо якщо будуть купувати без дозволу, то отримають вторинні санкції. Наприклад, припинення інвестиційного чи кредитного обслуговування, яке також контролюють США.
Це схематичне пояснення. Реально — все працює складніше й тонкіше. А війна – це можливість вводити санкції. Які є інструментом придушення вільної торгівлі, що для США так потрібно, про що і пише Кондоліза Райс.