Приклад спроби робити шкоду Україні — під виглядом правдивої журналістики. Цей текст від українського журналюги. Прізвища не хочемо називати. Але він ще у 2014 році намагався дискредитувати процес мобілізації. Питання не в цьому журналісті-ворогу, а в сутності інформації. Ось текст провокації:
* * *
Ця арифметика дає чіткіше розуміння демографічної спромоги вести довгу війну на виснаження.
10,5 млн чоловіків від 18 до 59 років було в Україні до вторгнення.
Мінус 1,1 млн вже залучених до армії.
Мінус 200 тисяч — загиблих і поранених.
Мінус 570 тисяч чоловіків, які лишилися під окупацією.
Мінус 646 тисяч чоловіків, які виїхали в країни ЄС.
Мінус 18 тисяч чоловіків, які виїхали в Молдову.
Мінус 24 тисячі чоловіків, які виїхали в Британію.
Мінус 1,02 млн чоловіків-інвалідів.
Мінус 125 тисяч чоловіків-доглядальників.
Мінус 123 тисячі багатодітних батьків.
Мінус 408 тисяч студентів.
Мінус 44 тисячі учителів шкіл.
Мінус 41 тисяча наукових працівників.
Мінус 16 тисяч аспірантів.
Мінус 50 тисяч викладачів у вищій освіті.
Мінус 4,5 тисячі родичів загиблих в АТО.
Мінус 528 тисяч заброньованих.
Мінус 26,6 тисячі зеків.
Мінус 707 тисяч чоловіків до 26 років.
Мінус невстановлена кількість чоловіків із Чернівецької та Закарпатської областей, які мають подвійне громадянство і виїхали за своїм другим паспортом.
Лишається 4,8 млн, на яких тримається уцілілий кістяк економіки й тотальна більшість з яких – демотивовані, морально зломлені, не готові до війни ні фізично, ні психологічно, ні професійно. Всі, більш готові — заброньовані.
Всьому є пояснення, але не всьому — є виправдання.
* * *
Видно, що мета тексту — викликати сумнів у здатності України продовжувати боротьбу у війні. Правдивість цифр не має ніякого значення. Вони можуть бути й вірними, й підтасованими. Це не головне. Головне те, які емоції викликають.
Деморалізувати можуть і абсолютно правдиві цифри, якщо відповідно їх донести. В цьому і є правило якісних інформаційних провокацій.
Ця маніпуляція полягає в тому, що у нас війна не є звичайною. І цим користуються провокатори. Бо виникнення війни має геополітичний характер. Тобто причина війни не знаходиться в Україні. А це значить, що й умови її завершення також не знаходяться в Україні. Тут Україна є заручником.
Але велике значення має бойовий дух і українського населення, і української армії.
Нація може побудувати свою потужну країну — лише при великому бажанні перемоги. При великому бажанні побудувати потужну країну. Ось проти цього і направлені подібні публікації. Війни програються і виграються не на полі бою, а в головах громадян!
Переможемо.
ЗА ВЕЛИКУ УКРАЇНУ!
"Поступ"