На один з останніх наших Спротивів, щодо відсутності реформ в Україні, ми отримали такий коментар: "А хто це "ми"? Яких саме реформ Вам бракує? З якими, офіційно зробленими реформами, Ви детально знайомі? Що взагалі Ви, персонально, вмієте робити, крім як кричати "Ганьба!" і "Геть!"? Де і як можна побачити плоди Вашої діяльності?".

Гарний "комент", бо дозволяє ще раз пояснити деякі позиції. Бо не всі пересічні громадяни їх знають і розуміють.

Якщо треба детально знайомитись із реформами, які робить влада, то це завжди означає тільки одне — ніяких реформ не робиться.

Наявність чи відсутність реформ визначається тільки одним чинником — зростанням країни.
Якщо йде економічне зростання, якщо зростає добробут громадян — то реформи йдуть.
Якщо бізнес розвивається — реформи йдуть.
Якщо країна економічно зростає швидше, ніж інші країни — реформи йдуть!
Якщо країна отримує багато інвестицій і сама інвестує по всьому світові — реформи йдуть!
Якщо постійно зростають доходи населення, і до країни ломляться трудові мігранти, щоб знайти роботу, а не навпаки — то реформи йдуть!
Якщо в країні ефективно працює правоохоронна система і відсутня системна та тотальна корупція — то це результат реформ.

Про реформи не потрібно розповідати. Якщо вони є, то їх всі бачать. Весь світ. Це не можна приховати!

Для тих, хто хоче розуміти, які саме потрібно робити реформи й щоб не вестись на балаканину влади, ми радимо ознайомитись із досвідом Сінгапуру. Це книга "Сінгапурська історія". Її написав лідер Сінгапуру Лі Куан Ю. На підставі тридцятирічного досвіду успішних реформ. Тепер Сінгапур — країна мільйонерів. Іншої аналогічної книги для розуміння, що таке реформи — немає.

Хто ми такі?

Все вірно. Якщо просто весь час горлопанити "Ганьба!" чи "Геть!" і нічого більше не робити, то це нічого не змінить.

Для того, щоб змінити ситуацію в країні недостатньо просто змінити владу. Потрібно ще й необхідні реформи зробити. І для зміни влади й для реформ потрібна потужна громадянська сила.
І вона з Марсу не прилітає чи з Місяця. Її потрібно створювати.

А для цього потрібні дві речі:

1. Ідеологічна база — тобто розуміння причин проблем країни (діагноз) і план дій — для подолання проблем країни (план лікування, план реформ).
2. Пропаганда ідеології. Пропаганда довготривала.


От ми, громадянська організація "Поступ", якраз і є ЄДИНОЮ в країні (на жаль), хто одночасно має такі три факти:

а) знає реальну причину проблем в Україні;
б) має план дій (програму) для побудови Великої України;
в) реально діє за зазначеною програмою.

Погано, що інші відсутні. Але це факт.

Переможемо.

ЗА ВЕЛИКУ УКРАЇНУ!
"Поступ"