Те, що Росія привласнила історію Русі (України), стало відомим вже широко. Але не всі ще знають, як це відбувалось технологічно. Бо насправді — це довгий був процес і гарно обдуманий. Який послідовно продовжували всі правителі Росії, в тому числі й сучасні.
Системному фальшуванню історії Русі та Московії дав початок цар Петро I.
Ось як пояснює цей процес український історичний дослідник Володимир Білінський;
"Похід московського царя [Петра I] на Константинополь у 1711 році закінчився повним розгромом і капітуляцією армії, вивішуванням білого прапора.
Петру I, від імені Московії, довелося підписати Шертну (Клятвену) грамоту кримському ханові. Він вкотре визнав свою васальну залежність від нащадків роду Чингісидів.
Після жорстокої поразки 1711 року, коли кримський хан і візир Порти особисто нагадали московському цареві, що його країна не має абсолютно ніякого права на землі Русі (Козакії), і Петро I погодився з цією незаперечною істиною, зобов’язавшись звільнити всі землі України, перед царем і його найближчим оточенням постало завдання терміново обґрунтувати своє, так зване, право на спадок Київської Русі.
Ось навіщо, чи то відразу ж в 1711, чи то в 1716 році, за особистим наказом московського царя, «знімається копія», так званого, Кенігсберзького (Радзивілівського) літопису. Як то кажуть, знадобилося — і «знайшли»!
Не будемо уточнювати, в якому році й чому копію зроблено в Кенігсберзі. Російська Академія наук стверджує, що це відбулося в 1716 році. Академіки — розумні люди, вони чітко усвідомлювали необхідність змістити дату «зняття копії» якомога далі від 1711 року. Інакше «копіювання» перетворювалося на звичайний фарс.
Таким чином з’явилася вказівка Петра I, в якому напрямі проводити фальсифікацію літописів. Саме об’єднанням давнього літописання Київського і Московського князівств обґрунтовувалася єдність слов’янських і фінських земель".
Тобто, основа процесу фальшування була проста. Брався якийсь західний літопис за необхідні роки. За його шаблоном створювався новий текст. В який вносились необхідні дані. Потім це назвали Кенігсберзьким (Радзивілівським) літописом. Який спеціально був узгоджений по подіях, князям і датам із київськими літописами й став основою подальшої бази для історії Росії. Оригіналу ж справжнього літопису, Кенігсберзького (Радзивілівського), після 1716 року вже ніхто не бачив. Користувались копією, яка при створенні була повністю сфальшована.
Переможемо.
ЗА ВЕЛИКУ УКРАЇНУ!
"Поступ"